Учительська світлиця

РОЗДІЛ 6. ТЕМАТИЧНЕ НАВЧАННЯ: ПЛАНУВАННЯ ТЕМАТИЧНОГО НАВЧАННЯ

ФОРМУВАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У ПРОЦЕСІ ТЕМАТИЧНОГО НАВЧАННЯ

Міжпредметна компетентність

Ідея інтеграції в освіті є значним здобутком дидактики, оскільки за умови її успішного методичного впровадження реалізується мета якісної освіти.

Тому інтеграція як вимога об’єднання у ціле компонентів об’єктів навчання є не­обхідним дидактичним засобом, за допомогою якого уможливлюється створення в учнів цілісного уявлення про об’єкт, що вивчається, формується міжпредметна компетентність.

У Державному стандарті початкової загальної освіти, що ґрунтується на засадах компетентісного підходу, поняття міжпредметна компетентність визначається як «здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей».

Реформування сучасної освіти лежить на шляху подолання ізольованого викла­дання навчальних предметів і створення принципово нових навчальних програм, де освітній процес доцільно орієнтувати на розвивально-продуктивний інтегратив­ний підхід.

Міжпредметна інтеграція

· У сучасній школі узвичаїлася міжпредметна інтеграція, що здійснюється різними шляхами: створення інтегрованих курсів — навчальних предметів, які адаптують для вивчення та ін­тегрують знання декількох наук або видів мис­тецтв (природничих — «Природознавство», суспільствознавчих — «Я у Світі», біологіч­них — «Основи здоров’я», музичне й образот­ворче мистецтво — «Мистецтво», та ін.);

· розроблення нових форм уроків (урок з міжпредметними зв’язками, інтегрований урок, бінарний урок);

· впровадження навчальних проектів;

· організація тематичних днів та тижнів.

Етапи реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання (від простого до складного)

· уведення міжпредметних зв’язків на уроках суміжних дисциплін на основі репродуктив­ної діяльності і елементів проблемності;

· постановка міжпредметних навчальних проблем і самостійний пошук їх вирішення на окремих уроках;

· систематичне проблемне навчання на ос­нові ускладнених міжпредметних проблем всередині окремих курсів;

· використання спочатку двосторонніх, а по­тім і багатосторонніх зв’язків між різними предметами на основі координації діяльно­сті вчителя;

· розробка широкої системи в роботі вчите­лів, які здійснюють міжпредметні зв’язки як у змісті і методах, так і у формах організації навчання, охоплюючи позакласну роботу і розширюючи межі програми.

Міжпредметні зв’язки

За допомогою багатосторонніх міжпредметних зв’язків закладається фундамент для формуван­ня в учнів умінь комплексного бачення проблем реальної дійсності, різнопланових підходів до їх розв’язання.

Міжпредметні зв’язки бувають горизонтальні і вертикальні.

Горизонтальні міжпредметні зв’язки здійснюються тоді, коли інтегровані предмети вивчаються відірвано в часі (наприклад, впродовж тижня, місяця).

ГОРИЗОНТАЛЬНІ МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ

вивчення одного поняття на уроках з різних предметів впродовж деякого часу (не одночасно)

Вертикальний зв’язок можна спостерігати у випадку, якщо інтегровані предмети вивчаються в близьких часових межах (впродовж одного уроку, одного дня).

Тобто, якщо вчитель планує одну тему впродовж одного уроку, залучаючи з інших — відомості, способи дій на основі сформованих в учнів умінь та нави­чок, форму подання навчального матеріалу тощо, то він використовує верти­кальний тематизм.

ВЕРТИКАЛЬНІ МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ

вивчення поняття на одному уроці (або в один часовий проміжок на різних уроках) із використанням навчального матеріалу з різних предметів

Переваги інтегрованого навчання

Переваги для учнів:

· чіткіше розуміння мети кожного предмету в різних контекстах

· глибше розуміння будь - якої теми, завдяки її дослідженню через кілька точок зору

· краще усвідомлення комплексного підходу, через який предмети, навички, ідеї та різні точки зору пов’язані з реальним світом

· удосконалення навичок системного мислення

Вміння бачити взаємозв’язки всіх аспектів життя зрештою стає звичкою, яка буде допомагати учням протягом усього їхнього життя.

ПЛАНУВАННЯ ТЕМАТИЧНОГО НАВЧАННЯ

У менеджменті управління компанією є таке поняття як менеджмент Христофора Колумба. Це жартівливий опис стратегії в менеджменті, коли в компанії немає чітких цілей і ясного розуміння, чого вона хоче досягти. Цей вираз пов’язується з експедицією Христофора Колумба в Америку. Він плив на гроші, які взяв у позику, в невідомому напрямку, приплив абсолютно не туди куди хотів, потім плавав туди ще кілька разів, так і не зрозумівши, що він відкрив. Інколи трапляється так, що вчитель, який планує тематичне навчання, теж не зовсім знає, на чому і куди він пливе, якого результату має досягти.

· Плануючи тематичний день, учитель наче створює «неіснуючу тва­рину»із змісту навчального матеріалу різних дисциплін, але так щоб вона була «живою», тобто вміла функціонувати, як цілісна система: рухатися, їсти, дихати, рости тощо. Така тварина має вміти робити навіть те, що придумає винахідник.

· Тематичні дні об’єднують блоки знань з різних навчальних предме­тів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емо­ційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня.

Таке навчання забезпечує формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно, емоційно, сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування.

Процес інтеграції вимагає виконання певних умов:

· об’єкти дослідження однакові або досить близькі (тоді ми дослі­джуємо об’єкт з різних сторін, використовуючи навчальний мате­ріал різних дисциплін);

· у навчальних предметах використовуються однакові або близькі методи дослідження предметів та явищ (тоді ми демонструємо спосіб пізнання дійсності на прикладах з різних предметів);

· те, що пізнається, підпорядковується загальним закономірнос­тям, які вивчаються на уроці (тобто ми узагальнюємо навчальний матеріал з різних навчальних дисциплін та пізнаємо більш складну систему).

Зазвичай інтеграція навчального матеріалу з різних навчальних предметів відбувається навколо певного об’єкту чи явища довкілля, або для розв’язання проблеми міжпредметного характеру чи для створення творчого продукту.

Плануємо тематичний день. Створюємо інтелект-карту.

При плануванні тематичного дня учитель може скористатися інтелект-картою (ментальна карта, карта пам’яті, діаграма зв’язків тощо) — метод структуризації концепцій з використанням графіч­ного запису.

АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ ІНТЕЛЕКТ-КАРТИ ТЕМАТИЧНОГО ДНЯ

Крок 1.	Увага на ключове поняття!
Оберіть тему тематичного дня. Сформулюйте її одним словом чи словосполученням. Наприклад: «Папір».
Крок 2.	Починайте роботу з центру.
Напишіть центральне поняття - назву об’єкта чи явища (про які ви будете створювати карту) посередині аркуша. Можна намалювати малю­нок до цього поняття.
Крок 3.	Пишіть ключові слова за годинниковою стрілкою.
Заповнюйте карту ключовими словами, які передають зміст інформації та ідей за го­динниковою стрілкою, починаючи з правого верхнього кута.

Корисна порада

Якщо вам зручно заповнювати карту з усіх сторін, не обмежуйте себе. Працюйте так, як вам зручно. Але подумайте, з яких ключових слів ви за потреби почнете відтворювати вашу карту.

Правило 1.

Пишіть стисло. Навколо ключового слова напишіть все, що ви зна­єте або те, що спадає вам на думку про об’єкт чи явище, яке розгля­даєте. Пишіть власні ідеї одним словом або словосполученням. Не пишіть речення!

Правило 2.

Пишіть різними буквами. Для того, щоб краще виокремити ін­формацію, записуйте її, змінюючи накреслення, розмір, колір букв.

Правило 3.

Пишіть друкованими літерами. Якщо ви складаєте карту вручну (а не за допомогою комп’ютерної програми), використовуйте друко­вані літери, тому що для сприймання рукописного тексту потрібно більше часу.

Правило 4.

Розфарбовуйте! У кожного кольору є своє значення, причому ча­сто це дуже індивідуально для кожної людини. Колір може істотно спростити та прискорити сприйняття інформації. Зчитувати інформа­цію з інтелект-карти буде легше, якщо ви будете розуміти значення кольорів, які використовуються в ній.

Таблиця типових значень кольорів

Колір	Значення	Швидкість сприй­няття
Червоний	Колір сприймається найшвидше. Максимально фо­кусує увагу. Вказує на ризик, проблеми, які можуть виникнути, якщо не звернути на нього увагу.	висока
Синій	Строгий, діловий колір. Налаштовує на ефективну тривалу роботу. Відмінно сприймається більшістю людей.	середня
Зелений	Колір свободи. Розслабляючий, заспокійливий колір. Позитивно сприймається більшістю людей. Проте його значення сильно залежить від відтінків («енер­гійний смарагд» очей або «нудьга зелена» в лікарнях старого типу).	низька
Жовтий	Колір енергії, колір лідерства. Може дратувати. Ко­лір, на який неможливо не звернути увагу.	висока
Коричневий	Колір землі, найтепліший колір. Колір надійності, сили, стабільності, впевненості.	низька
Помаранчевий	Дуже яскравий, провокаційний колір. Колір ентузі­азму, нововведення, порушення, енергії, динаміки. Відмінно привертає увагу.	висока
Блакитний	Колір ніжності, колір романтики. Відмінний фоно­вий колір. В англійській мові немає окремого сло­ва для цього кольору (blue розуміється як і синій, і блакитний).	низька
Чорний	Строгий, що обмежує колір. Ідеальний для напи­сання тексту, створення кордонів.	середня

Правило 5.

Малюйте! Якщо ви сумніваєтеся, чи варто малювати чи ні, то вибір очевидний — малюйте! Зоровий образ запам’ятовується на довгий час, сприймається з максимальною швидкістю, формує безліч асо­ціацій. Мозок людини влаштований так, що у неї практично миттєво виникає зорова асоціація на будь-яке слово. Ось цю першу асоціа­цію і намалюйте. Як правило, потім для сприйняття інформації з інтелект-карти вам навіть не потрібно буде читати, що там написано, — досить буде пробігтися по малюнках, і у вас у голові відразу з’явить­ся необхідна інформація.

Правило 6.

Групуйте! Намагайтеся одразу записувати інформацію, яку можна згрупувати за обраними вами критеріями. Використовуйте угрупо­вання для позначення односмислових груп.

Крок 4.	Зв’язуйте думки!
Використання сполучних гілок допомагає нашо­му мозку з максимальною швидкістю структуру- вати інформацію і створювати цілісний образ.

Правило 1.

Лінії та стрілки. Встановіть зв’язки між поняттями за допомогою ліній, стрілочок різної довжини, штриховки, кольору, товщини тощо.

Правило 2.

Використовуйте не більше ніж 7 ± 2 відгалужень від кожного об’єкта, а краще - не більше 5, оскільки таку карту зможе легко сприймати навіть втомлена людина.

Правило 3.

Зв’язки головного поняття показуйте за допомогою лінії, потовщу­ючи її біля основи і поступово звужуючи біля другорядного поняття.

Правило 4.

Якщо ключові слова із сусідніх гілок пов’язані один з одним, варто з’єднувати їх стрілками. Іноді ви будете відчувати, що необхідно до­дати ще, наприклад, дві гілки, але ніяк не буде виходити сформулю­вати їх назва. У такому випадку рекомендується проводити гілки і за­лишати їх порожніми. У цей момент у вас сформується незавершена дія, і мозок стане надмотивований, для того щоб заповнити ці гілки і запропонувати необхідні ідеї.

Крок 5.	Дописуйте нові ідеї.
Нові асоціації, які продовжують з’являтися, можете зазначати в подальших гілках карти або в коментарях навколо об’єктів карти, які при паперовому написанні зручно робити на стікерах.

Після створення Інтелект-карти дайте відповіді на запитання:

1. Яка інформація із записаної може стати цікавою учням, доступною для їх віку?

2. Яка інформація із записаної може стати змістовим напов­ненням уроку?

3. Які навчальні предмети містять зазначену інформацію?

4. Які програмові завдання зможе реалізувати вчитель на уроці з цієї теми?

5. У якій послідовності учні знайомитимуться з цією інформацією на уроці?

6. Які види діяльності (вправи, завдання) запропонувати учням для дослідження цієї інформації?

7. Які ресурси потрібно залучити для підготовки до уроку?

Методичне опрацювання Інтелект-карти

— Накладіть зверху Інтелект-карти тонкий папір та стисло напишіть на тих частинах, які ви відібрали для тематичного дня:

· назву предмету,

· програмові завдання,

· вправу чи завдання для учнів,

· необхідні ресурси.

— Готуючись до тематичного дня на основі власноруч створеної Інте­лект-карти, вчитель може:

· відслідковувати, що вже зроблено, а що ні

Учитель бачить всю картину цілком. Не губитися в деталях, а чітко і ясно в цілому представляємо свої плани.

· коригувати план

Примітка 1. Часто вчитель планує багато завдань: так що їх немож­ливо виконати. Вже на етапі планування ми змушені вносити коректи­ви, роблячи план реалістичнішим.

Карта дозволяє це помітити і вилучити те, що видається вчителю менш важливим.

Примітка 2. Склавши план дня та переглянувши його, учитель часто ро­зуміє, що забув спланувати певні важливі складові. План дозволяє про­вести ротацію: швидко побачити, що потрібно додати, а що видалити.

· передбачати послідовність власних дій з підготовки до тема­тичного дня та слідкувати за планом виконання підготовчих дій.

Примітка 1. Розставляємо пріоритети. Важливі справи — виділяємо на карті так, що зрозуміло, що вони важливі. В результаті в першу чергу робимо те, що необхідно робити в першу чергу.

Примітка 2. Відслідковуємо те, що виконано, а що — ні. Виділяючи на карті виконані гілочки, вчитель отримує наочну картину того, що ми встигли зробити, а що ні.

· передбачити час, який буде потрібно на виконання того чи іншо­го кроку.

ТЕМАТИЧНИЙ ДЕНЬ «ЛИСТОПАД»

1-й клас

Автор: Мирослава Коба,

учитель початкових класів

Навчально-виховного комплексу «Новопечерська школа»

І. Створення атмосфери

У класі багато осіннього різнокольорового листя, яке діти назбирали під час екс­курсії до осіннього парку попереднього дня.

Учитель. Про що може розказати осінній листочок? (Відповіді дітей.)

Перегляд мультфільму «Листочок і миша»

Якому дереву належить листя?

У центрі класу стоїть коробка, наповнена опалим листям з різних дерев.

· Діти за листям розпізнають дерева.

Учитель. Що ми можемо знайти поміж опалого листя у парку? У саду? У лісі?

Діти занурюють руки в коробку і дістають предмети, що були попередньо за­ховані в листі (павук, жук, горіхи, жолуді, каштани, змія, жабка, грибочок, муха, шматочки кори, камінчики тощо).

Вправа «Асоціативний кущ»

Учитель. Що уявляєте, коли чуєте слово «листопад»?

Вчитель записує відповіді дітей, групуючи їх за схожими ознаками.

Учитель. Яка інформація викликала у вас запитання чи сумнів?

ІІ. Ознайомлення учнів із цілями та метою дня

ІІІ. Навчання грамоти

Опрацювання казки В. Сухомлинського «Осінні сни клена»

Осінні сни клена

Ми пішли до лісу подивитись на осіннє вбрання дерев. Зупинились біля висо­кого клена. Посідали. Яка краса відкрилася перед нами! Стоїть клен у яскра­вому барвистому вбранні, а листочки ж ні затремтять, ні зашепотять.

Дивіться, діти: клен спить. І сниться йому все, що бачив од весни до весни. Ось жовтий листочок — мов золота кульбабка. Весною клен був зачарований її красою. Запам’ятав. А як заснув, то й пригадав весну — листочок і пожовтів.

А там, бачите, листочок — мов ранкова зоря — рожевий і ласкавий. а цей — як вечірня заграва на вітряний день. На цій гілочці — яскравий і красивий, немов крило вивільги. Мабуть, сиділа колись тут вивільга, а зараз приснилося кле­нові її крило.

Ми принишкли й милувалися красою. Усі наче боялися потривожити чарівний сон клена.

Вправа «Уяви та намалюй»

Учитель. Які спогади, на вашу думку, розфарбували листя липи, каштана, бе­рези, яблуні, вишні?

Робота в парах «Кольорові сни дерев»

Діти об’єднуються в пари і розповідають один одному про свій малюнок:

· Кленові наснилось... від цього на ньому з’явився листочок ... кольору.

Робота в малих групах «Листопад»

Діти об’єднуються по 4. Завдання: Із букв слова ЛИСТОПАД скласти якомога більше нових слів. (Кожна група має конверт з буквами Л, И, С, Т, О, П, А, Д, по 5 однакових).

Хвилинка відпочинку

Учитель. Закрийте очі. Уявіть себе листочком на дереві. Що ви бачите? Відчуйте, як сонечко своїми промінцями зігріває вас, як легенький вітерець бавиться з вами.

Настає прохолодна осінь. Все частіше йдуть дощі. Вітерець вже не такий ла­гідний і привітний. В якусь мить вам стає важко триматись за гілку і ви починаєте кружляти в повітрі, повільно опускаючись на землю.

Відкрийте очі. Покружляйте, як тільки що кружляв ваш листочок, падаючи на землю.

IV. Природознавство

Чому жовтіє та опадає листя?

Учитель. Ми прочитали казку, у якій автор зробив власне припущення, чому листя на деревах восени стає кольоровим. Казка — це вигадана історія. Ви також вигадували історії про листочки, коли малювали і розповідали своїм однокласникам.

У природі є свої закони і правила. Науковці дослідили, чому листя на деревах жовтіє і опадає.

Перегляд відео «Чому листя змінює колір восени»

https://www.youtube.com/watch?v=r6KPpK2tcRE

Стратегія розвитку критичного мислення.

Дискусійне питання

Чи є користь від опалого листя?

Діти поділяються на дві групи за власним переконанням. Кожна група отримує лист паперу формату А1, на якому вони за допомогою малюнків пояснюють свою думку (наводять аргументи).

Після завершення відведеного часу (5-7 хв) кожна група захищає свою точку зору.

Учитель підсумовує, акцентуючи увагу на тому, що всі думки важливі.

Перегляд мультфільму «Чому восени опадає листя?»

Учитель. Куди ж зникає опале листя?

Досліджуємо природу. Черв’яки.

Учитель. Яка користь від черв’яків?

У класі прозора пластикова коробка, заповнена ґрунтом, черв’яками та опалим листям (до емності додано листки зеленого салату).

Діти спостерігають, як черв’яки їдять листя салату. Учитель розповідає про те, що черв’яки беруть активну участь в утворенні перегною. (Коробка може залиша­тись у класі кілька днів чи тижнів. Діти годують черв’яків листям салату, роблять припущення і ведуть спостереження за вибором учителя чи за власним вибором.)

Руханка «З якого дерева листочок»

Проводиться на вулиці. Вчитель показує листочок, а учні мають знайти дерево з якого він впав.

V. Математика

Робота в парах «Такі різні листочки»

Діти об’єднуються в пари і отримують 4 листки різного розміру та бланк для запису результатів роботи (додаток 1).

Завдання:

1. Прикласти листок до паперу навпроти назви відповідного дерева, обвести і розфарбувати його.

2. Виміряти довжину кожного листка і записати результат.

3. Накреслити відрізки, які демонструють довжину найкоротшого та найдов­шого листочка.

4. З’єднати листок з геометричною фігурою, форму якої він нагадує.

VI. Технології. Трудове навчання

Виготовлення фоторамки з осіннього листя та картону

Матеріали: різнобарвне висушене листя; клей ПВА; картон, фото 10 x 15 см.

Кожний учень отримує 2 аркуші картону формату А4. У центрі одного аркуша вирі­зано прямокутник розміром 9 x 14 см.

Примітка. Напередодні учитель роздає дітям аркуші картону і просить батьків вирізати у них прямокутні віконця розміром 9 x 14 см.

У вчителя мають бути заготовки картинок розміром 10Х15см на випадок, якщо хтось з дітей не принесе фото і кілька заготовок картону з вирізаним віконцем 9 x14 см.

Інструкція

1. Візьміть аркуш з отвором. Це заготовка рамки.

2. Листя змастіть клеєм і приклейте до рамки так, щоби не було видно картону.

3. Краї листочків загинайте і приклеюйте до зворотної сторони рамки.

4. Залиште рамку (приблизно на годину), щоби вона трохи підсохла.

5. Зберіть усі деталі. На аркуш картону покладіть по центру фото. Зверху го­тову рамку.

6. Перевірте, щоби фото помістилось у рамці і не було видно нижнього картону.

7. Приклейте фото до картону.

8. Приклейте рамку. (Рамку можна покрити лаком, але це мають робити дорослі.)

За матеріалами сайту http://adrian.com.ua

VII. Підсумок дня

Робота в альбомі вражень

Діти обирають тему і виконують малюнок у альбомі вражень.

Теми:

· Сьогодні я дізнався...

· Сьогодні я зрозумів...

· Сьогодні я відчуваю...

· Сьогодні мені цікаво...