Учительська світлиця

Година спілкування Тема. Справа твого життя.

Мета: формувати в учнів старших класів свідоме ставлен-

ня до вибору майбутньої професії, навчати аргу-

ментовано відстоювати власну думку; розвивати

мислення; виховувати в учнів впевненість, культуру

спілкування, повагу до думки співбесідника.

Обладнання: портрет Сократа.

Коментар: ______для проведення заходу учитель заздалегідь про-

понує старшокласникам письмово відповісти на

запитання «Як ти плануєш побудувати своє жит-

тя?». До проведення заходу учитель залучає уч-

нів-читців (три особи).

Хід заняття

На класній дошці прилаштовано портрет Сократа, над

ним написано тему заходу. Парти у класі розставлені пів-

колом.

Слово вчителя.

Сьогодні ми зібрались для Сократівської бесіди, основні

умови якої — думка, слово і логіка.

Багато століть тому відомий мислитель Сократ збирав

своїх учнів, щоби разом обговорити різні проблеми. Говори-

ли переважно учні, Сократ же ставив їм запитання і поєд-

нував думки логічними зв’язками. Чого прагнув великий

учитель і філософ? Навчити своїх учнів розмірковувати

і висловлювати правдиві, справедливі і розумні думки.

От і ми спробуємо стати учнями славетного мислителя. Але

перед тим, як розпочати Сократівську бесіду, давайте визна-

чимо її правила. (Підходить до дошки, записує правила.)

Правила сократівської бесіди:

1. Не можу мовчати.

2. Поважаю співбесідника.

3. Платон мені друг, але істина дорожча.

4. Заговори, щоб я тебе почув.

Сократівська бесіда передбачає діалог. Тож будьте готові

швидко відповідати на запитання.

Розпочнемо бесіду з розминки, мета якої — активізувати

думки. Відповідати на запитання серйозно не обов’язково,

відповіді можуть бути і жартівливі. Але участь у розминці

мають взяти усі присутні. До речі, така форма бесіди нази-

вається рондо.

Запитання до учнів.

Учитель ставить запитання. На кожне запитання учні

відповідають по черзі.

Який у тебе зараз настрій?

Який у тебе настрій зазвичай?

З якими людьми тобі приємніше спілкуватись?

Як ти гадаєш, чим будеш займатися, наприклад, через

п’ять (десять) років?

Слово вчителя.

Дякуємо. Тепер, коли ми трохи звикли до ролі співбесід-

ників, перейдемо до обговорення основної теми, заради якої

ми зібралися.

Ставши учнем дев’ятого класу, хлопець чи дівчина ро-

зуміють, що до самостійного дорослого життя їм залишаєть-

ся лише три кроки — останні шкільні роки. Наступає час,

коли не школі, не вчителям і навіть не нашим батькам,

а саме вам потрібно визначити свій подальший життєвий

шлях, зробити вибір долі і нести відповідальність за цей

вибір. Вам самим доведеться шукати відповіді на запитан-

ня, які поставить нам життя.

Кілька днів тому вам було запропоновано відповісти на

запитання: «Як ти плануєш побудувати своє життя?». Га-

даю, вам буде цікаво дізнатись, як на нього відповіли друзі

і однокласники.

Творче завдання «Твої плани на майбутнє».

Усі учні класу по черзі зачитують свої відповіді на за-

питання.

Слово вчителя.

Давайте спробуємо узагальнити ваші думки. Кожен із

вас мріє про цікаве, яскраве і благополучне майбутнє, ко-

жен прагне визначити сенс свого життя.

Запитання до учнів.

Скажіть, будь-ласка, що вам потрібно для того, щоб ви

вважали своє життя яскравим?

Слово вчителя.

Узагальнюючи ваші висловлювання, можна зробити ви-

сновок, що основними складовими яскравого, змістовного

життя є: по-перше, трудова діяльність, що приносить ма-

теріальне і моральне задоволення; по-друге, друзі, любов,

родина і, по-третє, повноцінний відпочинок.

Отже, ці три фактори ви вважаєте найбільш важливими

для себе. Сьогодні ми поговоримо із вами про ваші майбутні

професії.

Бесіда.

Чарльз Дарвін свого часу сказав: «Якщо ви вдало оберете

труд і докладете до нього душу, то щастя саме знайде вас».

Чи згодні ви із цим висловом? Які аргументи «за» або

«проти» можете навести?

Якій справі збираєтесь присвятити себе після закінчен-

ня школи?

Чим будете керуватися, обираючи фах (здібностями та

зацікавленістю, матеріальними можливостями, престижем,

родинною традицією)?

Слово вчителя.

Так чи інакше, але вам самим обирати справу, якій при-

святите життя.

Як ви гадаєте, друзі, якими якостями має володіти лю-

дина, щоб досягти успіху у роботі? (Учні висловлюють влас-

ні думки щодо запитання, ведучі узагальнюють відповіді

і записують на дошці: «Талант», «Цілеспрямованість»,

«Працелюбність».)

Ось які складові успіху ми із вами визначили (показує

на дошку). А тепер цікаво дізнатись, що ці складові оз-

начають для вас. (Учні класу по черзі дають визначення

поняттям «талант», «цілеспрямованість» та «працелюб-

ність».)

А от які визначення цим поняттям дали відомі письмен-

ники та мислителі.

Талант

«Талант розвивається із почуття любові до справи, мож-

ливо навіть, що талант — у суті своїй — і є любов до справи,

до процесу роботи.» (М. Горький.)

«Головна ознака таланту — це коли людина знає, чого

бажає.» (В. Ключевський.)

«Талант — це перед усім цілеспрямована воля до пере-

моги.» (Л. Леонов.)

«Не буває двох талантів: один для життя, другий для

творчості. Одного достатньо і на те і на інше. І можна бути

упевненим: якщо цього таланту вистачило лише на штучне

творіння, несправжнє, то і життя йому було під силу лише

пусте і нікчемне.» (А. Камю.)

Цілеспрямованість

«Жодне діло не можна зробити добре, якщо не відомо,

чого хочеш досягти.» (О. Макаренко.)

«Май мету усього життя, мету для відомої епохи тво-

го життя, мету для відомого часу, мету для року, для мі-

сяця, для тижня, для дня і для години, для хвилини.»

(Л. Толстой.)

«Якщо ти прямуєш до мети і будеш дорогою зупинятися,

щоб жбурляти камінням у будь-яку собаку, що гавкає на тебе,

то ніколи не дістанешся своєї мети.» (Ф. Достоєвський.)

«Коли у людини з’являється якась життєва мета, час не

уповільнює свій біг, а прискорює.» (А. Риваоль.)

«Прямувати до мети усе життя можна лише у тому ви-

падку, якщо вона постійно відсувається.» (Е. Лец.)

Працелюбність

«Я взагалі не вірю в одну рятувальну силу таланту без

копіткої роботи. І після успіхів, достатніх для того, щоб

запаморочити голову найстійкішій молодій людині, я про-

довжував навчатися у кого лише було можна, і працював,

працював, працював.» (Ф. Шаляпін.)

«Коли людина працелюбна, то і земля не лінується.»

(Китайська мудрість.)

«Люди середніх здібностей можуть досягати майже над-

звичайних результатів лише завдяки цілеспрямованій і дов-

готривалій працелюбності.» (С. Смайлс.)

«Працелюбність властива людині, чиє серце не дозволяє

отримувати засоби і зручності життя за рахунок праці та

щедрості інших.» (І. Барроу.)

Зверніть, будь-ласка, увагу на ці слова: визначити власну

долю, зрозуміти себе, свої зацікавленості, залишитися відда-

ним своїй меті і праці — це найбільше щастя для людини.

Визначити мету усього життя — завдання не з легких.

Для цього, напевне, спочатку потрібно відповісти на запи-

тання: «Що я робитиму найближчим часом?» Відповідь на

нього і буде першим кроком до цієї мети.

Запитання до учнів.

Скажіть, досягти якої мети ви прагнете нині?

Слово вчителя.

Юність — пора мрій та сподівань. Добре, якщо ці чу-

дові можливості залишаться із вами на усе життя. Але, як

правило, у реальному житті нас спіткають розчарування,

невдачі. Це може торкнутись і обраного життєвого шля-

ху — професії, яка, на вашу думку, мала розкрити вашу

особистість і ваші здібності. Справа, що спершу, у мріях,

здавалась цікавою, приємною і тому простою, раптом пере-

твориться на копіткий щоденний і подекуди тяжкий труд.

Тож треба бути готовим, щоб прийняти труднощі і вдруге

відчути, що обрана професія — дійсно ваша доля.

Запитання до учнів.

Скажіть, будь-ласка, ким ви переважно відчуваєте себе

у житті: оптимістами чи песимістами.

Гра «Оптиміст і песиміст».

У грі беруть участь усі учні класу. Спочатку із числа

учнів учитель обирає п’ятьох суддів (хлопців та дівчат, які

протягом заходу показали себе найбільш розміркованими,

практичними і незалежними особистостями).

Учитель пропонує для обговорення наступну ситуацію:

«Учень N дуже захоплюється культурою та історією

Японії. Загалом йому цікаво усе, що пов’язане з цією краї-

ною, він мріє поступити до престижного університету на

факультет сходознавства. Але, по закінченню школи, учень

не може здійснити свою мрію: державний конкурс дуже

великий, а на контрактне навчання у родини не вистачає

коштів. У решті-решт N вимушений поступити до техніч-

ного вузу.»

Завдання гри — обидві групи мають визначити позитив-

ні (оптимісти) і негативні (песимісти) сторони цієї ситуації.

Судді мають оцінити усі наведені доводи.

Перемагає група учнів, яка виявилась переконливішою.

Можливе і зарахування нічиєї.

Слово вчителя.

У грі ми переконались, що у будь-якій ситуації можна

віднайти і позитивні, і негативні моменти. Отже, важливо

визначитись, який бік прийнятний саме для вас, зрозуміти,

що поразка чи перемога залежить насамперед від того, як

поставитись до даної ситуації.

З цього приводу дуже корисно згадати слова російсь-

кого мовознавця Дмитра Лихачова: «Нас цікавить, якими

рисами має володіти випускник? Розміркованим оптиміз-

мом. Він має уміти з готовністю і гідністю переносити усі

життєві труднощі, без яких не прожити і без яких, у решті-

решт, життя було б порожнє».

Тож знову ми повернулись до того, що справу нашого

життя визначають наші особисті якості.

Виступ учнів-читців.

1 - й у ч е н ь

Ти маєш пам’ятати, що від того

Іржавіє і лист новий заліза,

Що не знаходять діла жодного для нього,

І в сирості лежить він некорисний.

Душі людській — важкіше набагато:

Пороки потайні й пороки явні

До серця стежку пролягають — їх багато,

Запам’ятай із них хоч три принаймні:

По-перше — заздрість. Знищ її, неправу,

Й навчись по правді цінувать людей,

Цінити їхню вдачу, успіх, славу,

Не слухай заздрості лихих речей.

2 - й у ч е н ь

По-друге — злість. Біжи від неї, друже.

Сій доброту. Живи з повагою, обачно,

Себе суди, якщо когось осудиш,

Пробач комусь, якщо собі пробачив.

В пориві злому, в рішенні крутому

Утримайся і гніву не показуй.

Не спричини образи випадково,

Якщо ж спричиниш — вибачайсь одразу.

3 - й у ч е н ь

І третє — то коріння багатьох незгод,

Що безліч особистостей калічить,—

Лінь. Це ганебніший у всі віки порок,

Тож потурати ліні нам не личить.

Не у пустому лежанні щоденнім,

А в святі світлого, корисного труда

Шукай свій смисл, працюй завжди натхненно,

Щоб розквітала доля молода.

Заключне слово вчителя.

Сьогодні, друзі, ми поставили перед собою важливі за-

питання: як визначитись щодо майбутньої професії? Як не

помилитись у цьому життєво важливому виборі? Що стане

запорукою нашого успіху у професійній сфері?

Сподіваюсь, що Сократівська бесіда допомогла вам у по-

шуку відповідей на ці запитання, а закінчити нашу зустріч

хочеться словами наших поетів, Василя Симоненка і Мак-

сима Рильського:

Є тисячі доріг, мільйон стежинок.

Є тисячі ланів, але один лиш мій.

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,

І музику палку, що ніжно серце тисне.

У щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград, красиве і корисне.