Матеріал до уроку. Захаріас Топеліус „Казка про старого гнома“.

Мета. Познайомити учнів з творчістю фінського письменника Захаріаса Топеліуса. Вчити стежити за логікою подій, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Розвивати вміння характеризувати головного героя, мовлення учнів, виразність читання. Виховувати почуття відповідальності, вміння дотримувати свого слова.

Обладнання. Портрет Захаріаса Топеліуса, картки з надрукованими уривками казки, записані на дошці завдання.

Хід уроку

І. Організація класу.

II. Мовно-логічні вправи.

Вправа 1. Прочитайте слова, подані аналітико-синтетичним способом.

Вправа 2. Продовжіть синонімічний ряд.

Знайомі, приятелі, ... , ... (товариші, друзі).

Вороги, окупанти, розбійники, ... , ... (злодії, лихі люди).

Вправа 3. Продовжіть речення.

Золото, срібло, самоцвіти, коштовності це ... (скарби).

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

— На попередньому уроці ми говорили про добрий народ — гномів, а сьогодні дізнаємося про справи старого гнома, який жив у великому замку. А казку про його пригоди написав фінський письменник Захаріас Топеліус.

IV. Опрацювання твору 3. Топеліуса „Казка про старого гнома“.

1. Ознайомлення із життям і творчістю Захаріаса Топеліуса.

Захаріас Топеліус — відомий фінський письменник. Він народився

14 січня 1818 р. у родині лікаря й відомого збирача народної поезії. У дитинстві проявив художні здібності: багату уяву, спостережливість. В 11 років був відправлений на навчання до школи в Улеаборзі. Закінчив Гельсінгфорський університет. У 1847 р. став доктором історичних наук, а через сім років професором. Шведською академією був нагороджений золотою медаллю за літературні заслуги у 1886 році. Літературна творчість Топеліуса різноманітна. Писав він і для дітей, зокрема казку „Подарунок Морського Царя“, збірку казок „Адальмінина перлина“.

2. Читання І частини „Казки про старого гнома“ вчителем.

3. Словникова робота.

1) Тлумачення слів.

Обперезáтися — обв'язатися чим-небудь ніби поясом.

Примха — забаганка, дивацтво.

Цебрó — велика дерев'яна посудина у вигляді відра або зрізаної діжки.

Смушéвий — пошитий із хутра вівці або ягняти.

Химерний — який викликає подив, чудернацький.

2) Вправа на розширення кута зору.

ДАХ		ЧАС
за	мок	доб	рий
па	лац	зруч	ний
баш	това	розкі	шний
буді	вля	старо	давній
підзе	мелля	найти	бший

4. Читання І частини каїки учнями мовчки.

5. Відтворення змісту каїки. Вибіркове читання.

— Де жив старий гном?

— Який у нього вигляд?

— Як гном влаштував своє житло?

— З ким приятелював гном?

— Чим займався Мате у замку?

— Про що розповів горбатий дідусь Матсові?

— Що гном запропонував Матсові? Чому?

— Що налякало Матса в підземеллі?

6. Читання діалогу Матса та гнома в особах.

— Знайдіть у тексті уривок, у якому розповідається, як гном повідав про свої скарби і відчинив двері. Прочитайте цей уривок до кінця І частини.

7. Продовження вивчення казки. Читання другої і третьої частин „Казки про старого гнома“ підготовленими учнями.

8. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Відшукайте і прочитайте уривок, у якому описується, які дива відбувалися в замку напередодні весілля.

— Прочитайте, яке найбільше диво сталося під час вінчання.

— Прочитайте слова гнома, які він промовив пошепки до Матса на весіллі.

— Яку домовленість порушив Мате?

— Відшукайте абзац, що починається словами: „Коли це раптом лампа погасла“. Прочитайте його до кінця.

— Як гном покарав сторожа?

9. Фізкультхвилинка.

10. Складання характеристики гнома.

Вчитель роздає окремим учням картки з уривками казки. Учні по черзі виходять, зачитують уривки, а інші учні — відповідають, про яку ознаку чи рису характеру це свідчить.

Картка 1

Він мав десь років із сімсот, і, певне, був найстаріший у тій місцевості. (Старий)

Картка 2

Той гном був добрий домовик, хоч і мав свої примхи. (Добрий, домовик, дивакуватий)

Картка 3

Пам'ятаєш, хто витяг тебе з підземелля в дитинстві? Хто гасив тобі свічку, як ти засинав над книжкою, і хто знайшов у воді твої черевики, як ти впав із човна? Хто, як ти спав, цілими ночами ходив по замку і заглядав, чи добре замкнені двері? (Надійний друг, розумний, відданий)

Картка 4

Усе це я чесно надбав. Щоразу, як у замку була пожежа або як його грабували вороги, я нишком ховав ці коштовності, бо вони б однаково згоріли чи дісталися розбійникам. (Чесний)

Картка 5

От лихі люди, які зазіхали на моє добро, — прохрипів гном. Усі вони стали вовками. (Справедливий)

Картка 6

1 диво дивне! За одну ніч у замку все було готове. Усі побиті вікна раптом стали засклені, усі поламані сходи налагоджені. Люди чудувалися, а старий Мате знав, хто доклав до того рук. (Чародій)

Картка 7

Але гном покарав і сторожа за його довгий язик. (Справедливий, дотримав слова)

11. Розвиток мовлення.

— Як гном довів свою відданість другові Матсу?

— Розкажіть, як він допомагав готуватися до весілля, що подарував нареченій.

— Чому гном покарав тітку молодого, її сина і сторожа?

— Як ви гадаєте, чи допомагатиме він після цього Матсові?

— Чи зможуть гном і сторож знову стати друзями?

12. Робота з прислів'ями.

— Як ви розумієте значення вислову: „Тримати язик на припоні“?

— Чи можна вважати цей вислів головною думкою казки?

— Прочитайте прислів'я.

— Чи підходить tie українське прислів'я до „Казки про старого гнома“?

V. Закріплення вивченого.

1. Робота в парах.

— Прочитайте в особах розмову гнома з Матсом Мюрстеном. За допомогою інтонації передайте почуття співрозмовників.

2. Робота з малюнками.

— Розгляньте малюнки до казки.

— Якому уривку тексту відповідає малюнок на с. 45?

— Якому уривку тексту відповідає малюнок на с. 47?

3. Творча робота.

— До поданих слів і словосполучень, які зустрічаються у тексті, доберіть антоніми з цієї ж казки.

Побиті вікна — ... (засклені)

поламані сходи — ... (полагоджені)

молодий — ... (старий)

друзі — ... (вороги)

скупа-скупуща — ... (добрий)

тримати язик на припоні — ... (розповідати)

4. Дослідження мови твору.

— Прочитайте слова автора після слів, які промовляє гном.

— Випишіть дієслова на дошці.

(Спитав, засміявся, прохрипів, розвеселився, сказав, відповів, пошепки озвався, глузливо мовив.)

— Що ви можете сказати про поведінку гнома?

VI. Підсумок уроку.

— Пригадайте казкових гномів з вірша Ірини Жиленко.

— Які риси характеру споріднюють героїв вірша та старого гнома з казки 3. Топеліуса?

Додатковий матеріал

Гноми — духи землі і гір. У міфології народів Європи — маленькі, людиноподібні істоти, що мешкають під землею, в горах або в лісі. Зростом вони з дитину, але наділені надприродною силою, носять довгі бороди. Гноми надзвичайно образливі й примхливі.

Гноми зберігають свої скарби у надрах землі. Вони майстерні ремісники, можуть виготовляти чарівні перстні, зброю, посуд. Загалом — це добрий, працьовитий народ, який дуже сильно постраждав від людської пожадливості й пихи, тому людей гноми не люблять. Вони ховаються в гірських печерах, де будують підземні міста й палаци. Якщо зустрічають в горах людину — лякають її гучним криком.

Слово „гном“ походить від грецької „гносис“, що означає „знання“. Вважається, що гноми знають точне місцезнаходження прихованих у землі металів.