ЕТЮД ПРО ХЛІБ (Іван Драч) - Лірика - КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ

Мета: ознайомити учнів із твором Івана Драча „Етюд про хліб“; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв'язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати шанобливе ставлення до хліба.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Гра „Дощик“

Діти читають хором.

• Накрапає дощ (тихо).

• Дощ пускається сильніше (голосніше).

• Злива (голосно).

• Дощ слабшає (тихіше).

• Дощ припинився (читання припиняється).

Жук у житі зажурився,

Жвавий джміль десь забарився.

Жук дзижчить: „Хвилююсь я,

Дружба в нас на все життя“.

2. Артикуляційна розминка

• „Термометр“.

Широко відкривши рот, сказати: „жаааарко“, а потім, максимально стиснувши губи, сказати: „хоооолодно“.

• „Чистимо зуби“.

Розсунувши губи, ніби посміхаючись, провести язиком по внутрішній стороні нижніх, а потім — верхніх зубів, ніби чистячи їх.

• „Труба“.

Стиснувши зуби, максимально витягнути вперед губи, ніби граючи на трубі.

• „Фарбуємо дах“.

Широко розсунувши губи в усмішці, не стуляючи зубів, водити кінчиком язика по піднебінню.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра „Хто краще?“

Конкурс на краще виразне читання вірша Дмитра Павличка „Зернина“.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Хліб! Яке велике значення у цьому слові. З давніх-давен наш народ понад усе шанував хліб. Його вважали священним, за нього велися війни. Від успіху хліборобства залежала доля країн і народів. Історія хліба сягає у глибину тисячоліть, вона сповнена радісних і драматичних подій.

Хліб на столі — це велика радість людям! Свіжий, духмяний, він увібрав у себе тепло сонця, всю щедрість матінки-землі, всю наснагу і невтомність людської праці.

— Сьогодні ми ознайомимося з віршем Івана Драча „Етюд про хліб“. Спробуємо визначити, як він пов'язаний з віршем Дмитра Павличка „Зернина“.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Словникова робота

Читання тлумачень слів: етюд, сажа, черінь, білена у підручнику (с. 59-60).

2. Виразне читання вірша вчителем (с. 59-61)

— Які почуття викликав у вас вірш?

— Що ви уявляли, слухаючи його?

3. Фізкультхвилинка

4. Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша

— У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?

— Які слова виділите голосом під час читання?

5. Виразне читання вірша учнями

6. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

— Як ви вважаєте, хто пече хліб?

— Як у вірші говориться про підготовку хліба до випікання?

— Де випікається хліб?

— З чим поет порівнює розжарену піч?

— Яким ви уявляєте собі випечений хліб?

— Чи пам'ятаєте ви запах свіжевипеченого хліба?

Пахне хліб! Як тепло пахне хліб!

Любов'ю трударів і радістю земною,

І сонцем, що всміхається весною,

І щастям наших неповторних діб —

Духмяно пахне хліб!

— Із чим поет порівнює хліб?

7. Робота в парах

Гра „Віднови прислів'я“

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра „Закінчи речення“

• Сьогодні на уроці я вчився...

• Я дізнався...

• Мене найбільше вразило...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш (с. 59-61).