Мета: розширити й узагальнити знання учнів про види народних казок, які вони читали у початкових класах; ознайомити з ознаками побутової казки; вдосконалювати вміння читати діалоги, знаходити в тексті зачин, основну частину і кінцівку; формувати вміння висловлювати моральні оцінні судження, складати характеристику дійових осіб казки; розвивати зв'язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов, повагу та інтерес до усної народної творчості.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Шкільний мелодійний дзвінок

Покликав усіх на урок.

Тож не будемо гаяти часу

І полинемо разом із класом

У чарівну країну Знань.

1. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Артикуляційна вправа „Хоботок“

В зоопарку ми були,

Там великі є слони.

А маленький Раві

Привітався з нами.

Хобот свій він витягав,

„Всім привіт!“ — немов казав.

Щоб йому відповісти,

Хоботок зроби і ти.

Краще губи витягай,

Раві швидше привітай.

(Витягнути губи сильно вперед, напружити, як під час вимовляння звука [у].)

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Робота в парах. Гра „Обличчям до обличчя“

Учні в парах повертаються одне до одного і переказують притчу Леонардо да Вінчі „Лебідь“.

1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Казок на світі є багато —

І веселих, і сумних.

Тож чи можемо

Прожити ми без них?

Не можем без казки у світі ми жити,

Бо казка нас вчить, як потрібно дружити,

Як зло подолати, як хитрих провчити,

Як чуйних, і добрих, й сміливих любити.

— Казка — це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні. Вивчайте казки і переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують нас і вчать жити по правді.

Сьогодні ми почнемо ознайомлення із соціально-побутовими казками. їхні герої — люди, які діють в обставинах, близьких до справжнього життя. Але, потрапляючи у вигадані ситуації, вони виявляють надзвичайні якості: небачену хоробрість, дивовижний розум, нечувану жадібність. У цих казках завжди перемагають бідні, пригноблені, але чесні, мудрі, порядні й працьовиті герої. Складаючи ці казки, народ навчає нас, як треба жити, до чого прагнути.

1. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
2. Гра „Бджілки“

Самостійне напівголосне читання учнями тексту „Казки“ (с. 20-21)

— На основі чого виникла казка?

— Яким чином це сталося?

— На які види розподіляють казки за змістом?

— У чому полягає особливість соціально-побутових казок?

— Які казки згадуються у вірші Ліни Костенко?

— Що є особливістю казок?

2. Фізкультхвилинка
3. Конкурс знавців українських народних казок

• Сидить півник на печі

Їсть смачненькі калачі.

Ось лисичка прибігає,

Півника мерщій хапає.

Біжить півень рятувати,

В лиса півника забрати.

( „Котик і півник“ )

• Я — бичок-третячок,

Солом'яний у мене бочок.

Із соломи дід зробив,

Бік смолою засмолив.

(„Солом'яний бичок“)

• Вигнав дід козу із хати —

Та й пішла вона блукати:

В зайця хатку відібрала.

Всі козу ту виганяли,

Рак козуню ущипнув,

Зайцю хатку повернув.

(„Коза-Дереза“)

• На городі виросла,

Сили набирала,

Непомітно, дуже швидко,

Великою стала.

Став тут дід усіх гукати

Та красуню рвати.

А цю казку, діти, ви

Встигли відгадати? („Ріпка“)

• Маленьке, сіреньке,

Біди наробило,

Щось біле кругленьке

Хвостиком розбило.

(„Курочка Ряба“ )

• Підробив він голосок,

Став малим співати.

Здогадалися вони:

Вовк — не наша мати.

(„Вовк і семеро козенят“)

1. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чим цікавий був сьогоднішній урок? Що вам найбільше запам'яталося?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виконати ілюстрацію до своєї улюбленої української народної казки.