Мета: почати ознайомлення учнів з новим розділом „Краса світу в художньому творі”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Артикуляційна гімнастика [тренувальні вправи для м'язів м'якого піднебіння і глотки]

• Позіхати із закритим і відкритим ротом. Позіхати, широко відкриваючи рот, шумно втягуючи повітря.

• Покашлювати довільно. Добре прокашлятися, широко відкривши рот, доклавши сили, стиснути кулаки. Покашлювати потрібно, висолопивши язика.

• Копіювати полоскання горла з перекинутою головою. Полоскання виконувати з густою рідиною (сік з м'якоттю, кисіль, кефір).

• Випивати воду невеликими порціями (до 30 ковтків). Пити можна крапельки води або соку.

• Із затиснутим носом надути щоки.

2. Робота над скоромовкою

В рукомийнику помию

Руки я брудні.

Хай подасть мерщій сестричка

Рушничок мені.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Робота в парах. Гра „Ти — мені, я — тобі”

Учні в парах ставлять одне одному запитання за змістом розділу „У країні давнини” (с. 30).

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ.

— Прочитайте його назву.

— Як ви вважаєте, про що йтиметься у творах цього розділу?

— Які за жанром твори ми будемо вивчати?

— Твори яких авторів будемо читати?

— З ким із них ми вже знайомі?

— А з ким познайомимося?

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виразне читання вчителем вірша Миколи Вороного „Краса! На світі цім Краса...”

— Чи сподобався вам вірш?

— Які почуття намагався передати поет?

— Чим він захоплюється?

— Чому слово Краса написане з великої літери?

— Які порівняння вживає поет у вірші?

2. Ознайомлення із вступом до розділу

Гра „Рибки”. Самостійне мовчазне читання статті учнями (с.31)

— До чого спонукатимуть вас твори цього розділу?

— Що треба намагатися сприймати?

— Що таке поезія?

— Що поети висловлюють у своїх творах?

3. Фізкультхвилинка

4. Слухання й обговорення віршів

— Послухайте вірш Лесі Українки.

Спить озеро, спить ліс і очерет.

Верба рипіла все: „Засни, засни...”

І снилися мені все білі сни:

на сріблі сяяли ясні самоцвіти,

стелилися незнані трави, квіти,

блискучі, білі... Тихі, ніжні зорі

спадали з неба — білі, непрозорі —

і клалися в намети...

— Які почуття передає поетеса в цьому вірші?

— Який настрій створюють ці рядки?

— Який світ постає перед вами, коли ви слухаєте поезію Лесі Українки?

— Послухайте вірш І. Я. Франка.

Веснянії пісні,

Веснянії сни,

Чом так безутішні,

Безвідрадні ви?

Чи для вас немає

Зелені в лісах,

Чи для вас не сяє

Сонце в небесах?

Чи для вас весела

Квітка не цвіте,

Що лиш вбогі села,

Людський біль здрите?

— Чому поета не радує весна?

— Чого його пісні і сни безутішні?

— Що таке проза?

— Про що розповідають письменники в прозових творах?

— Що потрібно зробити, щоб зрозуміти прозовий твір?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що нового дізналися на уроці?

— Які відкриття для себе зробили?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати виразне читання свого улюбленого вірша українських поетів.