Мета: почати ознайомлення учнів з пейзажною лірикою; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити виділяти головне, аналізувати, висловлювати свої міркування, інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв'язне мовлення, вміння бачити та відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Гра „Дощик”

Діти читають хором.

• Накрапає дощ (тихо).

• Дощ пускається сильніше (голосніше).

• Злива (голосно).

• Дощ слабшає (тихіше).

• Дощ припинився (читання припиняється).

Хитру сороку

Спіймати морока,

На сорок сорок —

Сорок морок.

2. Артикуляційна зарядка

• „Слоник п'є”.

Витягнувши вперед губи трубочкою, утворити „хобот слоника”. „Набирати водичку”, злегка при цьому прицмокуючи.

• „Індик Базікало”.

Язиком швидко рухати по верхній губі — „бл-бл-бл-бл...”.

• „Горішки”.

Рот закритий, кінчик язика з напругою по черзі упирається в щоки, на щоках утворюються тверді кульки-„горішки”.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з пейзажною лірикою.

— З творами яких авторів ми ознайомимося, вивчаючи пейзажну лірику?

— Хто з цих авторів вам відомий?

— Чого ми навчимося?

— Що нового дізнаємося?

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Словникова робота

Лірика — рід літератури, у якому з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного.

Пейзаж — загальний вигляд певної місцевості, картина природи; краєвид. Опис, зображення природи в літературі, музиці і т. ін.

2. Гра „Рибки”

Самостійне мовчазне читання учнями статті про пейзажну лірику

— Які вірші належать до пейзажної лірики?

— Які художні засоби вам відомі?

3. Фізкультхвилинка

4. Робота в групах

Учні в групах читають ліричні вірші українських поетів. Знаходять художні засоби: слова-ознаки, порівняння, слова з переносним значенням.

ЗИМА

Дорога біла стелеться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

Варвара Бичко

Лягла зима, і білі солов'ї

Затьохкали холодними вустами.

В холодні землі взулися гаї,

І стали біля неба як стояли.

Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,

Сорока з глоду водить небо оком,

І вітер пише вітрові листа,

Сорочим оком пише білобоко.

Микола Вінграновський

ПЕРШИЙ СНІГ

Голуби злетілися біленькі,

Мабуть хтось їм хліба накришив,—

То вночі пройшов сніжок легенький

І усе довкіл запорошив.

Не спурхне сніжок цей голубами,

Як весіннє сонце припече,

Він струмком зів'ється між горбами

І в далеке море утече.

Платон Воронько

ДЗВЕНЯТЬ У ВІДРАХ КРИЖАНІ КРУЖАЛЬЦЯ

Дзвенять у відрах крижані кружальця.

Село в снігах, і стежка ані руш.

Старенька груша дихає на пальці,

Їй, певно, сняться повні жмені груш,

Їй сняться хмари і липневі грози,

Чиясь душа, прозора, при свічі.

А вікна сплять,

засклив мороз їм сльози.

У вирій полетіли рогачі.

Дощу і снігу наковтався комин,

І тин упав, навіщо городить?

Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,

Улітку він під грушею сидить.

Ліна Костенко

V. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

— Що було найцікавішим?

— З яким настроєм завершуєте урок?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам'ять вірш, який сподобався (с. 33).