Мета: поглиблювати знання учнів про творчість Т. Г. Шевченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів, уміння добирати потрібну інтонацію під час читання; розвивати зв'язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Ось дзвінок сигнал нам дав,

Працювати час настав.

Тож і ти часу не гай,

Працювати починай.

1. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Гра „Додай прикметник”

От випав сніг. Яка обнова!

Зима тоді така... (чудова)!

Міста чистенькі, білі села —

Зима і радісна, й... (весела).

Кружляють вальс сніжинки ніжні,

Зима пухка і... (білосніжна).

Вона буває і серйозна:

Суха і вітряна, й... (морозна).

А як насуне хмара сива,

Зима по-своєму... (красива).

А вранці іній — то обнова!

Яка зима у нас... (казкова).

Гілок од інею не видно,

Тоді вона, звичайно, ... (срібна).

Зима буває вередлива,

То часом добра, то... (сварлива).

Яка ж зима? Яка вона?

Вона весела і... (сумна).

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра „Хто краще?”

Конкурс на краще виразне читання з пам'яті однієї з частин опису „Чудовий Дніпро”.

1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю Т. Г. Шевченка. Поезія великого Кобзаря стала нетлінною частиною духовного буття українського народу. Т. Г. Шевченко для нас — це не тільки те, що вивчають, але й те, чим живуть, з чого черпають сили й надії.

1. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
2. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка „За сонцем хмаронька пливе...”

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Який настрій він у вас викликав?

— Які картини ви уявляли, слухаючи його?

2) Словникова робота.

Читання колонок слів „луною” за вчителем, потім — у парах одне одному

Поли	тьмою
оповиє	рожевую
пеленою	спатоньки
годиночку	хмаронька

— Прочитайте тлумачення слів поли і пелена у підручнику (с. 39).

3) Гра „Рибки”.

Самостійне мовчазне читання вірша учнями. Підготовка до виразного читання вірша

— У якому темпі, з якою інтонацією та силою голосу будете читати вірш?

— Які слова виділите голосом під час читання?

— Де зробите паузу?

— На які дві частини поділите вірш?

— Які почуття передасте при читанні у кожній із них?

4) Виразне читання вірша учнями.

2. Фізкультхвилинка
3. Продовження роботи над твором

1) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Про що поет говорить у першій частині вірша?

— Які почуття передає?

— Які пестливі слова вживає?

— Які порівняння?

— Які почуття передає поет у другій частині?

— Які порівняння вживає?

2) Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Виберіть слова, які характеризують...

Хмару за дією (пливе, зове, розстилає, покриває);

Туман за дією (закриває, розстилає, оповиє).

б) Знайдіть слова-ознаки.

Поли... (червоні).

Море... (синє).

Пеленою... (рожевою).

Годину... (малую).

Хмароньку... (рожевую).

Туман... (сивий).

Тьмою... (німою).

3) Гра „Голосування ногами”.

Діти встають у дві шеренги: права шеренга — „я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга — „я вважаю, що твердження неправильне”.

— Я читатиму речення, інколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

4. Робота за ілюстрацією

— Розгляньте ілюстрацію до вірша.

— Що художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер твору?

— Що можна сказати про хмари? про птаха? про хвилі?

— Що зображено на другому плані картини?

— Які відчуття викликає картина?

1. ПІДСУМОК УРОКУ

— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Що вам найбільше сподобалося на уроці?

— З яким настроєм завершуєте урок?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш.

Відповідати на запитання (с. 39-40).