Учительська світлиця

Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами В. О. Сухомлинського; формувати уявлення про те, що добра, чуйна людина завжди допомагає іншим, поважає, піклується про стареньких, добре ставиться до рідних і друзів; навчати школярів оцінювати вчинки головних героїв оповідань, наслідувати їх позитивні риси, прагнути до самовдосконалення; розвивати мовлення учнів; виховувати віру в силу любові, дружби, добра і справедливості.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Щира усмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла мають велику силу. І на сьогоднішньому уроці позакласного читання вони допоможуть нам пройти дорогою добра за мудрими творами В. Сухомлинського.

III. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Повідомлення групи „Біографи“

— Василь Олександрович Сухомлинський народився у 1918 році у селі Василівка на Кіровоградщині в бідній селянській родині. У сім'ї, крім Василя, було ще троє дітей. Усі четверо, коли виросли, стали вчителями. Василь з сімнадцяти років став учителем і залишився ним до кінця життя. Тридцять два роки він вів свій педагогічний щоденник, а потім його роздуми у щоденнику ставали книгами. Для наймолодших він написав понад 1500 казок, новел і легенд, і ми їх читаємо залюбки.

2. Представлення виставки книг В. О. Сухомлинського (повідомлення групи „Бібліотекарі“)

• В. О. Сухомлинський. Гаряча квітка.

До книжки ввійшли невеликі оповідання видатного педагога і письменника В. О. Сухомлинського, про те, як діти відкривають для себе навколишній світ, про взаємини між дітьми, про доброту та чуйність, а також повчальні казки про природу.

• В. О. Сухомлинський. Вогнегривий коник; Казки школи під голубим небом.

Ці книги — збірки мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем Сухомлинським. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим.

3. Фізкультхвилинка
4. Обговорення прочитаних творів В. Сухомлинського

1) „Добре слово“.

— Що трапилося з Олею? Як родичі рятували дівчинку?

— Що зробила прабабуся Надія?

— Що повернуло дівчинку до життя?

— То в чому велика сила? (В доброму слові)

— Чого вчить нас це оповідання? (Бути турботливим, уважним до хворих, близьких, батьків; вміти співчувати.)

2) „А хто ж вам казку розповідає, бабусю?“.

— Про кого це оповідання?

— Ким були Миколка і Петрик для бабусі?

— Як звали бабусю?

— Яке питання поставив бабусі Миколка?

— Чи отримав він на нього відповідь?

— У якій формі побудовано оповідання? (У формі діалогу)

— Скільки дійових осіб у цьому тексті? (Автор, Миколка, бабуся)

— Поміркуйте і скажіть, яку відповідь могла дати бабуся Миколці?

— Якою ви уявляєте бабусю?

— Удома ви мали намалювати бабусю Марію і написати опис її зовнішнього вигляду. (Діти демонструють одне одному зображення бабусь. Окремі учні зачитують описи.)

— Настав час відповісти на запитання: хто розповідає бабусі казку? (Ніхто. Коли вона була маленька, то її бабуся розповідала казки їй, а тепер настала її черга.)

3) „Дивний мисливець“.

— Поки бабусі готують смачну вечерю, працюють по господарству, доглядають онуків, читають їм цікаві казки, що ж роблять наші дідусі?

— Головним героєм якого оповідання є дід Максим? („Дивний мисливець“)

— Чому текст називається „Дивний мисливець“? (Усі вважали, що він бере рушницю для полювання, але ніколи не приносив здобичі.)

— Яким ви уявляєте діда Максима?

— Якими рисами характеру можна охарактеризувати героя цього оповідання? (Роботящий, турботливий, співчутливий, добрий тощо)

Гра „Давайте сперечатися“

• Дід Максим жив у місті. (Ні, у селі.)
• Дідусь щодня ходив з рушницею до лісу. (Так.)
• Виходив увечері. А повертався рано-вранці. (Ні, навпаки.)
• Він завжди ніс додому багато здобичі. (Ні, ніколи не ніс здобич.)
• Дід Максим привів додому пораненого кабана. (Ні, зайця.)
• Його називали невдахою. (Так.)
• Дід Максим не полював, а допомагав тваринам. (Так.)

— Як ми повинні ставитися до тварин?

— Чого вчить нас цей твір? (Не завжди перше враження є правильним. Перш ніж засуджувати, потрібно краще пізнати людину.)

5. Інсценізація оповідання „Бабусин борщ“

— Чи сподобалася вам поведінка дівчаток, адже вони сказали неправду?

— Чому вони це зробили? (Так, вони сказали неправду, але вчинили по- доброму. Дівчатка проявили повагу до старенької, рідної людини.)

— То чого нас навчає це оповідання?

ІV. ПІДСУМОК УРОКУ

— Я хочу завершити урок віршем Л. Забашти.

Сказав мудрець:

— Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро i вищу правду вiра

Людину відрізни від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

— Тож творіть добро, і воно повернеться до вас!

1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою „Природа — наш дім“.

Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.