Особливості модернізації промисловості й сільського господарства в другій половині XIX ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії;

• характеризувати особливості соціально-економічних зрушень в українських землях у пореформений період;

• пояснювати роль і місце українських земель у господарському житті Російської імперії.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Якими питаннями опікувалися земства та міські думи? Як оцінити їхню діяльність?

2. Із якою метою царизм у 60-70-х роках XIX ст. провів буржуазно-демократичні реформи? Назвіть їх.

3. Визначте складові земського та міського самоврядування.

4. Чому на Правобережжі земства були запроваджені лише 1911 року?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Таким чином, реформи 60-70-х років певною мірою демократизували суспільство, залучили до громадянського життя багатомільйонне селянство, розширили рамки й урізноманітнили форми суспільної активності. Реформи сприяли переходу до ринкових відносин, завершенню промислового перевороту, відкривали шлях для розвитку капіталізму. Звичайно, перебудова всього господарства і соціально-економічного життя не могли не вплинути на соціальну структуру суспільства й становище населення.

Робота з текстовою таблицею

• Опрацювати зміст таблиці і відповісти на запитання.

Оцінка модернізаційних процесів в Україні

Запитання

1. Які причини спонукали Російську імперію розпочати модернізацію?

2. Позитивні чи негативні ознаки, на вашу думку, більш переважають?

Учитель. Україна — колонія Російської імперії «європейського зразка», яку позбавляють не стільки ресурсів, скільки капіталу і потенційних прибутків.

Бесіда

1. У чому полягали особливості економічного розвитку Наддніпрянської України в 60-90-х рр. XIX ст.?

2. У чому проявлявся залежний характер економіки України в 60-90-х рр. XIX ст.?

3. Які галузі будуть розвиватися швидше? Чому саме вони?

Робота з літературним джерелом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

«Хто зразу не перелякався того покрику та брався за діло, того захоплювало життя на свої бистрі хвилі, мчало усе вперед, вперед, — то кидало його наспід, заливало; то вертало наверх, підкидало вгору, знову несло на гребенястій хвилі — аж поки не виносило на берег... Хоча боліли іноді у нашого пловця пом’яті боки, а все-таки він був господар на ній, а не попихач, не наймит. Швидко він зживався з новим своїм місцем на старій землі — і підвертав її під себе: вона йому плодила, родила — ставало на пожиття його! А хто перелякався, той залазив до себе на хутір, у село, проклинав новий вік, нових людей, день за днем тяг злиденне життя, продаючи останнє своє добро...»

Запитання

1. Що було причиною розорення багатьох поміщицьких господарств після реформи?

2. А що допомагало частині поміщиків вижити й пристосуватися до нового життя?

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Каховка — ринок найму сільськогосподарських робітників

«Каховка... невелике, майже глухе поселення, знамените своїми двома ярмарками: весною — Микільським — 9 травня і восени — Покровським — 1 жовтня.

Микільський ярмарок... до цього часу не втратив свого панівного значення як головний ринок для найму сільських робітників... Звичайно, числа 6-7 травня, починається величезний з’їзд сюди сільських хазяїв з усіх повітів Таврійської, деяких повітів Херсонської і Катеринославської губерній.

Каховка — місце збору і найму робітників. «Бродяча робітнича Русь» сюди стікається всілякими шляхами — пішки, залізницею, пароплавами, плотами... На Каховському ринку найму робітників пропонують свої послуги полтавці, кияни, чернігівці, орловці, куряни... Десятки тисяч робітників, що припливли, розташовуються величезним табором на площі над Дніпром... В іншій частині Каховки, на величезній площі, розташовуються тисячі робітників, що прибули зі своїми підводами, на волах і конях. Центр ярмаркової площі зайнято переважно партіями пішоходів... Не побувши у Каховці під час ярмарку, ледве чи можна скласти ясну уяву про ринки пропозиції сільськогосподарських робочих рук».

Запитання

1. Як ви думаєте, чому саме в Каховці розташувався найбільший ринок сільськогосподарських робітників?

2. Про що свідчить власне факт існування такого ринку?

Учитель. Протягом 60-80-ті рр. XIX ст. в українських землях завершився промисловий переворот, який супроводжувався застосуванням у промисловості парових двигунів та системи машин і верстатів.

Складання тез

• Слухаючи розповідь учителя або працюючи з підручником, скласти тези «Наслідки завершення промислового перевороту». Орієнтовний вигляд тез

• Зросла кількість підприємств, відбулася концентрація виробництва.

• Україна в XIX ст. перетворилась на вугільно-металургійну базу Російської імперії.

• Основні галузі: вугільна, металургійна, машинобудівна, видобувна, металообробна, харчова.

• Значні обсяги іноземних інвестицій, яке хоч і сприяє розвиткові економіки, але супроводжується суттєвим вивезенням капіталу за кордон. (Джон Юз — англійський підприємець, вкладав кошти в нашу вугільну промисловість. Засновник селища Юзівка — сучасний Донецьк).

• Початок 80-х рр. XIX ст. — виникають перші монополістичні об’єднання. Найбільш поширена форма монополістичних об’єднань в Україні — синдикат.

• Зазнала змін соціальна структура суспільства: формуються дві соціальні групи — найманих робітників і підприємців (буржуазія).

Робота з історичними поняттями

• Монополія — союз підприємців у сфері виробництва і збуту якоїсь певної продукції.

• Синдикат — об’єднання самостійних підприємств у сфері збуту і закупівлі сировини для визначення й підтримування ціни на товар.

• Урбанізація — процес зосередження населення, економічного та культурного життя в містах.

• Міграція — переселення населення в межах однієї держави.

Робота з історичними джерелами

• Охарактеризуйте становище українських робітників на основі нижченаведеного документа.

Про становище українських робітників наприкінці XIX ст.:

«Ціни взагалі залишалися низькими: калач у 70-ті роки — 3 коп., хліб житній — 4,5 коп., пиріг — копійка, миска борщу — півтори копійки, галушок — 5 коп., порція печені або душенини — 15 коп., ковбаса м’ясна — від 15 до 30 коп., в’язка грибів — 15 коп., судак — 20 коп., короп свіжий — 50 коп. — 1 крб. Невеликі були і заробітки. Гончар, наприклад, наприкінці століття заробляв по 30 коп., швець — 50-90 коп. на день, заробітна плата в промисловості була приблизно ж на цьому рівні (середньомісячна близько 20 крб.)».

Робота з підручником

• Опрацювати текст підручника і назвати, у чому полягали основні зміни в соціальній структурі населення.

Орієнтовний вигляд відповіді

1. Посилилось майнове розшарування селян.

2. Відбувається занепад дворянства.

3. Виникає національно неоднорідний пролетаріат.

4. Слабка буржуазія.

5. Утвердження інтелігенції.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення «Журнал “Основа”».