УРОК 28

Особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі Австро-Угорщини

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті території українських земель у складі Австро-Угорщини,

• характеризувати особливості соціально-економічного та культурного розвитку західноукраїнських земель;

• пояснювати роль і місце українських земель у господарському житті Австро-Угорщини; причини та наслідки трудової еміграції;

• визначати мету й наслідки кооперативного руху;

• називати дати: селянської реформи;

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

• Подумайте, як впливає економіка на політику та як політика визначає економіку. Наведіть приклади з української та європейської історії.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Революція в Австрії 1848 р. хоча і зазнала поразки, спонукала імперську владу розширити права національним регіонам. Проте становище українців Галичини, де панували поляки, майже не зазнало змін.

1867 року в Австрійській імперії була прийнята Конституція, яка проголошувала рівноправність громадян у державних установах і судах. Австрійська імперія перетворилася на дуалістичну (двоїсту) Австро-Угорську імперію та конституційну монархію, тому Галичина і Буковина відійшли до Австрії, а Закарпаття — до Угорщини.

Галичина отримала обмежену внутрішню автономію, розпочав свою роботу галицький сейм, внутрішнє самоврядування було надано й Буковині. Але західноукраїнські землі залишалися слаборозвиненими в економічному плані і перетворилися на внутрішню колонію Австро-Угорської імперії.

Робота з таблицею

• Опрацювати зміст таблиці й відповісти на запитання.

Стан сільського господарства в українських землях

Запитання

1. Порівняйте стан сільського господарства на західноукраїнських землях у першій та в другій половині XIX ст.

2. Якими були наслідки ситуації в сільському господарстві для українців?

Робота з літературним джерелом

• Опрацюйте текст і скажіть, чим було зумовлене таке важке становище переважної більшості населення Західної України.

I. Франко. «Як живеться селянам хліборобам»

«Половина мужиків-хліборобів у Галичині не має навіть на життя, що доконче треба, аби з голоду не пухнути. Половина наших мужиків все з року в рік голодує і мусить голодувати, бо не має на чому вижити, а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, то, однако, живе так бідно, як мало де в котрому краю. Та половина наших майже безземельних мужиків рятується, як може, зарібками та службами по дворах та інших роботах. Але ж гіркі та непоплатні у нас зарібки. Великого промислу та фабрик у нас дуже мало, а цілий заробок то лише на панських ланах. Платня робітника у нас усюди дуже мала... Нещасливе ж те життя тих наших безземельних мужиків. Половина майже кожного села — то такі бідаки, що навіть чорного хліба не мають, а лише пісною бараболею та борщем живляться, а скороми то й на Великдень не кожен побачить. Стара убога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі... Такої ж бідноти... у нас чимраз більше, бо й усі наші селяни-хлібороби так зі всіх боків притиснені, і всім їм грозить однаке лихо».

Складання тез за розповіддю учителя

• Слухаючи розповідь учителя або за допомогою підручника, скласти тези до питання «Економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.» і виконати завдання. Орієнтовний вигляд тез

• Галичина, Буковина, Закарпаття — ринки збуту готових товарів і джерело сировини та робочої сили.

• Повільний розвиток промисловості, 95 % підприємств були дрібними.

• 70-90-ті рр. XIX ст. — становлення фабрично-заводської промисловості (почалося пізніше, ніж у Східній Україні).

• Найбільш розвинені галузі: лісопильна, нафтодобувна, озокеритна, соледобувна, у яких переважав іноземний капітал.

• Наприкінці XIX ст. з’являються перші монополістичні об’єднання.

• Початок трудової еміграції.

Завдання

• Порівняйте економічне становище українських земель у складі Російської і Австро-Угорської імперій, назвіть спільні й відмінні ознаки.

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Івана Франко. «Борислав сміється»

«Знехотя, тяжкою ходою повзли дні за днями, і життя в Бориславі для робочих людей ставало все тяжкішим і тяжкішим. Здалеку і зблизька, з гір і долин, із сіл і містечок день за днем сотні людей плили — напливали в Борислав, як бджоли у вулик. Роботи! Роботи! Якої-небудь роботи! Хоча б і найважчої! Хоча б і найдешевшої! Щоб тільки з голоду не загинути! — такий був загальний лемент, загальний стогін, що хмарою носився над головами тих тисяч висохлих, посинілих, зголоднілих людей...

А бориславські багатії тільки того й бажали! Дешеві й покірні робітники рікою напливали до них, зі сльозами напрошувалися на роботу, хоча б і за найдешевшу ціну, і ціна дійсно пішла усе більш дешева. А тим часом хліб ставав усе дорожче.., і робітникам не раз... приходилося непритомніти від голоду. Щотижня євреї-власники урізали плату робітникам, а незадоволених забивали знущальними глузливими словами: “Не хочеш стільки брати, то йди собі й подихай з голоду, — тут на твоєму місці десять аж напрошується, та ще й за меншу ціну!”»

Запитання

1. Проаналізуйте економічну ситуацію, яка склалася на західноукраїнських землях.

2. Чому наймана робоча сила в Західній Україні була надзвичайно дешевою?

Робота з історичним поняттям

• Еміграція — переселення, виїзд із Батьківщини до інших країн.

Причини:

• безземелля і малоземелля;

• хронічні голодування;

• відсутність роботи;

• збільшення податків;

• демографічний вибух у другій половині XIX століття. Напрямки: США, Канада, Бразилія, Аргентина.

Робота з історичними джерелами

• На основі поданого документа складіть розповідь про життя українських емігрантів за океаном.

Вісті з Бразилії. Уривок із статті газети «Громадський голос». 1896 рік «...Недавно приїхали люди з Галичини. їх вислано на місце, віддалене на кілька миль від Курітіби. У цьому місці, однак, були скалисті гори, а на скелі, розуміється, хліб не родить... З усіх країн Бразилії в одній Парані закладаються колонії рільничі; тут емігранти, що одержали землю, мають надію, що, може, внукам їх буде ліпше, як в Галичині. В кожному іншому місці емігранти стають невільниками панів, що садять великі плантації кави... Емігрантів вважають у Бразилії за худобу; жовніри бразильські б’ють і знущаються над ними дуже часто...»

Учитель. У другій половині XIX ст. на Західній Україні зароджується кооперативний рух.

Робота з історичним поняттям

• Кооперативи — добровільне об’єднання людей для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Засновником кооперативного руху на Західній Україні був Василь Нагірний. Створений ним кооператив «Народна торгівля» 1883 р. закуповував і продавав сільськогосподарські продукти, оминаючи посередників, щоб надати допомогу незаможним і захистити їх від лихварства.

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

«Невесела перспектива відкривалася перед селянами... Найнявшись батраками до поміщиків, вони могли розраховувати на найнижчий заробіток в імперії, що становив близько чверті того, що заробляли в самій Австрії. А ті, хто з відчаю брав у борг у місцевих лихварів (ними переважно були євреї — шинкарі та крамарі в місті, оскільки банків не існувало), ризикували провалитися в економічну прірву. З огляду на річні процентні ставки — від 150 до 250, невеличкий борг, що мав допомогти селянинові протриматися до наступного врожаю, за короткий час виростав у страшенний тягар. Наївні та неспритні селяни могли через власну необачність зазнати великих збитків; місцеві лихварі часто заохочували їх пити чи купувати в позичку, а через певний час, коли наростали проценти, виставляли їм величезний рахунок. Якщо селяни не сплачували боргів, лихвар відбирав у них землю й продавав її з молотка».

Запитання

1. Назвіть причини зародження кооперативного руху.

2. Як ви вважаєте, яку роль відіграли кооперативи в економічному житті краю?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.