УРОК 29

Суспільно-політичний рух у 50-60-х рр. XIX ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

• характеризувати мету і діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта» і Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка;

• висловлювати судження щодо діяльності І. Франка, Ю. Романчука, Олександра і Володимира Барвінських, М. Грушевського, В. Нагірного;

• називати дати: виникнення культурно-освітнього товариства «Просвіта»;

• пояснювати і застосовувати терміни й поняття: «старорусини», «народовці», «москвофіли», «Просвіта», «український П'ємонт».

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Чому звільнення селян Західної України від панщини не призвело до швидкого розвитку капіталістичних відносин на селі?

2. Дайте загальну характеристику промисловості Західної України.

3. Доведіть колонізаторську сутність промислової політики уряду Австро-Угорщини щодо України.

4. З якою метою українські селяни, ремісники й торговці створювали кооперативи?

5. Уявіть себе учасником міжнародного з’їзду кооператорів. Підготуйте доповідь про успіхи кооперації в Західній Україні.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда

1. Що являло собою українське питання в першій половині XIX ст.?

2. До яких наслідків призвело перебування України в складі чужих держав?

Учитель. У другій половині XIX ст. консолідація нації стала змістом українського питання. У Західній Україні суспільно-політичний рух після поразки революції 1848 р. пішов на спад. 1851 р. без опору саморозпустилася Головна руська рада. Однією з небагатьох громадських справ, які певною мірою підбадьорювали українське громадянство, було спорудження у Львові Руського народного дому — осередку української культури, що зводився коштом української громади Львова. Проте цього не вистачало, аби повернути українство до того стану натхнення й дієвості, якими жили українці 1848 року.

Складання тез

• За розповіддю учителя або за текстом підручника скласти тези

«Українство Галичини в другій половині XIX ст.»

Орієнтовний вигляд тез

• Посилення наступу, подальші спроби полонізувати українство.

• Витіснення з Львівського університету українських викладачів.

• Нав’язування Галицько-руській матиці латинської абетки.

• Австрійський уряд не втручався в політику поляків у Галичині.

• На всі вищі державні посади призначають поляків.

• Польська мова — мова вищих навчальних закладів і гімназій.

Учитель. Національно-визвольний рух у Західній Україні мав течії: 1) москвофіли; 2) народовці; 3) радикали (із середини 70-х рр.).

Робота з текстовою таблицею

• Опрацювати зміст таблиці й відповісти на запитання.

Запитання

1. На розв’язанні яких культурно-громадських питань зосередилися народовці?

2. Визначте громадсько-політичну сутність москвофільства.

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати тексти й відповісти на запитання.

1. М. Грушевський про «москвофілів»

«Коли ж австрійське правительство зовсім перейшло на польський бік і віддавало польській шляхті Галичину в повне володіння, то консервативні елементи галицької суспільності стали спасеніє своє покладати в Росії. Сподівалися, що російський цар скоро забере Галичину від Австрії і в сих надіях проповідували зближення до російської культури і мови. ...Львівська газета «Слово» — орган отсих консерватистів, «москвофілів», як їх названо, виступило відкрито з сим новим політичним сповіданням. Доводило, що галицькі русини оден народ з великоросами, українська мова — незначна відміна «русского языка», що ріжниться тільки вимовою: знаючи, як треба вимовляти слова по-великоруському, галицький русин може за одну годину навчитися говорити по-великоруському; та й ніяких русинів нема — є тільки оден «русскій народ», від Карпатів до Камчатки; тому й нема чого заходитися коло творення народної української літератури: є готова література російська (великоруська)».

Запитання

1. Назвіть причини зародження і посилення москвофільства в українському визвольному русі.

2. Якими були погляди москвофілів?

3. Зробіть припущення, чи міг мати рух москвофілів якісь перспективи? Чому?

2. М. Грушевський про народовців

«...Другою дорогою пішли більш енергійні елементи з тодішньої галицької молодіжі, а з нею — і деякі представники старших поколінь. Вони чули себе безмірно ближчими до демократичного, народолюбного українського руху... Прояви тодішнього українського відродження в Росії наповняли сю галицьку молодіж радістю і надією. Жадібно ловила вона огненні слова Шевченка. «Кобзарь» стає для них святою книгою, Україна — святою землею. Кохаються в пам’ятках козацької слави — між молодіжжю входить у моду вбиратися «по-козацьки»; з молодечим завзяттям виганяють з уживання галицької інтелігенції польську мову. Пильнують якомога наблизитися до української мови й українського життя і своїми виданнями («Вечерниці», «Мета», «Нива», «Русалка», «Правда») будять в громадянстві любов і прив’язання до свого народу — простонародної маси і гарячі бажання піднести її культурно, економічно і політично».

3. О. Субтельний. «Україна. Історія»

«Згода, що зароджувалася в середовищі народовців, спиралася передусім на визнання того факту, що українці — це окрема нація, котра проживає на просторах від Кавказу до Карпат і найкращим засобом самовираження якої є народна говірка. Вони дійшли висновку, що найефективніший засіб вирізнення і розвитку цієї національної самобутності полягає в тому, щоб культивувати і пропагувати українську мову. Відтак основним національним питанням для них було питання мови й літератури. Такий вузький підхід виключав можливість порушувати суспільні проблеми, виступати проти уряду, взагалі займатися політикою».

Запитання

1. Проаналізуйте ці два документи, у яких викладено оцінку позиції народовців. Зробіть висновки.

2. Порівняйте погляди москвофілів і народовців.

Робота з таблицею

1. Опрацюйте зміст таблиці.

2. Охарактеризуйте діяльність товариства «Просвіта».

3. Якою була мета його діяльності?

4. Яку роль відігравало товариство в розгортанні національного руху на західноукраїнських землях?

5. Яким було значення діяльності Літературного товариства імені Т. Шевченка?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.