Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 6 клас (нова програма) |
Суспільний устрій та повсякденне життя Стародавнього Китаю. Конфуцій та його вчення Мета уроку: схарактеризувати суспільно-політичний устрій та повсякденне життя Стародавнього Китаю; ознайомити учнів із релігійними віруваннями жителів «Піднебесної імперії»; з’ясувати основні положення конфуціанства та даосизму; удосконалювати навички дослідницької діяльності в ході вивчення нового матеріалу, вміння працювати з різноманітними джерелами, здійснювати порівняльний аналіз, формулювати і висловлювати власну думку; виховувати почуття поваги до історії та культури інших народів. Обладнання: підручник, карта, ілюстративний і роздавальний матеріал. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Основні терміни і поняття: філософія, конфуціанство, даосизм. Дати: 551—479 рр. до н. е. — роки життя Конфуція; 604—531 рр. до н. е. — роки життя Лао Цзи. Персоналії: Конфуцій, Лао Цзи. Очікувані результати: учні зможуть: називати хронологічні межі утворення та розквіту цивілізації в Китаї; показувати на карті територіальні межі й основні центри Стародавнього Китаю; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «конфуціанство» та «даосизм»; описувати спосіб життя людей Стародавнього Китаю; характеризувати суспільний устрій і релігійні погляди населення Стародавнього Китаю; оцінювати внесок цивілізацій Китаю у світову культуру. I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і вмінь Тестові завдання 1. У Китаї протікають річки: А Тигр і Євфрат Б Хуанхе і Янцзи В Інд і Ганг 2. Коли в Китаї почався видобуток заліза? А VI—V ст. до н. е. Б ІХ—VIII ст. до н. е. В V—ІV ст. до н. е. 3. Урожай якої культури в Китаї збирали двічі-тричі на рік? А ячмінь Б сорго В рис 4. Коли в Китаї з’явилася перша держава? А ІІ тис. до н. е. Б ІІІ тис. до н. е. В І тис. до н. е. 5. Хто створив першу єдину державу в Китаї? А Гао Цзу Б Чандрагупта В Цінь Шихуанді 6. Із поданого переліку виберіть основні господарські досягнення давніх китайців. 1 виробництво порцеляни 2 винайдення пурпурової фарби 3 вирощування чаю 4 мореплавство 5 шовківництво Запитання 1. Чому вивезення з країни шовковичної гусені було заборонено? 2. Чому китайський шовк коштував так дорого в інших країнах? 3. Яке досягнення китайців видно з космосу? 4. Для чого була побудована Велика Китайська стіна? 5. Чому спочатку була освоєна долина Хуанхе, а не Янцзи? III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності Прийом «Евристична бесіда» 1. Що таке цивілізація? 2. У чому полягає своєрідність давньокитайської цивілізації? 3. Схарактеризуйте основні її досягнення. Сьогодні ми продовжимо розповідь про давньокитайську цивілізацію, познайомимося з традиціями і звичаями давніх жителів Піднебесної, схарактеризуємо суспільний устрій та релігійні вірування населення Стародавнього Китаю. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу План вивчення нового матеріалу 1. Суспільний устрій та повсякденне життя. 2. Релігія Стародавнього Китаю. 1. Суспільний устрій та повсякденне життя Варіант 1 Робота з підручником Учні опрацьовують матеріал підручника про суспільний устрій Стародавнього Китаю. Після завершення роботи учні називають основні верстви населення та коротко їх характеризують. Варіант 2 Слово вчителя (Учитель демонструє учням схему суспільного устрою Стародавнього Китаю.)
Життя зaможних китaйцiв. Ось що pозповiв пpо життя бaгaтiїв письменник Стapодaвнього Китaю: «Будинкiв у знaтних людей — сотнi. Їхні родючi поля зaймaють усю землю. Paбiв i paбинь у них — тисячi й десятки тисяч. Їхнi величезнi будинки не вмiщують скapбiв i доpогих товapiв. Гip i долин не вистaчaє для тaбунiв їхнiх коней, для стaд свиней тa отap овець. В їхнiх pозкiшних зaлaх повно гостей, спiвaків i музикaнтiв. Стiльки м’ясa, що його не встигaють з’їдaти, i воно пропадає; стiльки густого чистого винa, що немaє змоги його випити, i воно скисaє». До заможних верств населення належали члени імператорської родини, князі, воїни, чиновники. Життя селян. Життя пpостих людей у Стapодaвньому Китaї було дуже важким. Селяни зводили гpеблi нaвколо своїх полiв, копaли кaнaли й змушені були будувaти Велику Китaйську стiну. Безпеpеpвно тpивaли вiйни, якi спустошувaли кpaїну. По селaх їздили чиновники зi стpaжникaми i збиpaли подaтки. Людей, якi не могли зaплaтити, пpодaвaли в paбство. У голоднi pоки селяни пpодaвaли в paбство власних дiтей. Життя paбiв. У стapовинних китaйських книжкaх зaписaнi обов’язки paбa. Згідно з ними, раб мусив виконувaти сто служб. Встaвали раби paно, підмітали хaту, мили посуд пiсля їди. У домi виконувaли всю pоботу: свеpдлили ступки, в’язaли вiники, виpiзувaли деpев’янi чaшки, плели сaндaлiї. Якщо в домi були гостi, paб мусив готувaти святковий обiд, носити воду, топити пiч, a тaкож pубaти дpовa, полювaти нa оленiв, ловити pибу й чеpепaх, стpiляти диких гусей. Їсти йому можнa було тiльки боби, a пити лише воду. Якщо хотілося випити винa, вiн мaв пpaво лише вмочити в чapку губи, aле не ковтaти. Скiнчивши всю pоботу, для вiдпочинку мав стовкти в ступi Запитання і завдання 1) На які стани населення поділялося китайське суспільство? 2) Схарактеризуйте їхні права та обов’язки. Робота в групах Учитель об’єднує учнів у вісім груп, кожній з яких роздає картку з відповідним матеріалом і пропонує його опрацювати. Після завершення роботи представники груп виступають із короткими повідомленнями за змістом своєї картки.
Матеріал для першої групи Уявлення про Всесвіт і місце людини в ньому Згідно з уявленнями китайців, світу передував хаос. Із нього виникли Небо і Земля. В основі всього існуючого у світі перебувають дві космічні сили — сили Темряви і Світла, Інь і Ян. Таким чином, світ поділився на дві протилежності. І тоді Небо і Земля породили людину, наділивши її кожен своїми якостями. Завдяки людині роз’єднаність світу була подолана, оскільки вона поєднала в собі небесне й земне, добре і зле, темне й світле, чоловіче й жіноче, змінне і постійне. Людина гармонізує світ. Від неї залежить стан Всесвіту. Все, що відбувається в суспільстві, впливає на стан природи і космосу. Це виражається в різних природних явищах. Матеріал для другої групи Роль правителя в державі Роль правителя Китайської держави є важливою. Через правителя, згідно з уявленнями китайців, небесна благодать виливалася на Піднебесну імперію. Священною функцією государя було об’єднання й упорядкування Всесвіту. Китайський імператор вважався «сином Неба» і правив від його імені. Влада государя в Китаї завжди була самодержавною. Однак він знав: якщо буде здійснювати лихі вчинки, то Всевишнє Небо відвернеться від нього. Тоді династія загине, жертвоприношення припиняться і його власний дух не заспокоїться в підземному світі. Тому правителю необхідно враховувати суспільну мораль, заповіти предків, ритуали і громадську думку. Матеріал для третьої групи Як формувалися органи влади У Китаї була створена система державних іспитів для «відбору достойних» у державний апарат. Це було зроблено для того, щоб імператор міг скористатися допомогою мудрих радників. Ця система проіснувала майже 2000 років. Чиновника завжди призначали не в його рідну провінцію, щоб родичі й друзі не впливали на його рішення. Приблизно через п’ять років, поки він ще не встиг остаточно пристосуватися до місцевих умов, його знову переводили. За його діяльністю стежили представники уряду. Але це не могло захистити народ Піднебесної від хабарництва і свавілля. Вищі чиновники імперії відкрито торгували посадами та брали хабарі. Матеріал для четвертої групи Китайська сім’я Основою держави завжди залишалася сім’я. Вона, як правило, складалася з кількох поколінь родичів. Іноді кількість її членів становила сотні й навіть тисячі людей. У сім’ї дотримувалися п’яти правил: батько мав слідувати обов’язку і справедливості, мати — бути милосердною, старші брати мали бути дружньо налаштовані до молодших, а молодші — поважати старших; усі сини повинні були шанувати батьків і старших узагалі. Весь рід сприймався як єдине ціле. Збереження цілісності сім’ї вважалося дуже важливим, тому китайська патріархальна сім’я залишалася міцною основою держави впродовж століть. Матеріал для п’ятої групи Становище жінки Чоловіки і жінки в китайському суспільстві вели абсолютно різний спосіб життя. Вони навіть повинні були ходити по різних сторонах вулиці, не сидіти за столом поряд один з одним. У «жіночих покоях» відбувалося своє життя, закрите для чоловіків. Метою спілкування чоловіка і жінки було виховання дітей. Чим багатшим був будинок, тим менше прав мала в ньому жінка. Тільки з народженням сина вона отримувала певні права і ставала причетною до влади глави сім’ї. Ще більшою мірою зміцнювалося положення жінки, коли вона ставала свекрухою і починала розпоряджатися всією жіночою половиною будинку. Вона могла вигнати дружину сина чи навіть побити її. Існувало кілька законних причин для розлучення: нешанобливе ставлення до свекра і свекрухи, хвороба, лінь, балакучість і злодійство. Більш серйозні гріхи каралися смертю. Матеріал для шостої групи Культ предків Культ предків був однією з характерних рис життя Стародавнього Китаю. Кожен голова роду регулярно здійснював жертвоприношення предкам у сімейному храмі. Досі в деяких селянських сім’ях зберігаються книги, де записані імена всіх предків за декілька попередніх століть. Дуже важливим був момент переходу зі світу живих у світ духів. Тому похорон у Китаї завжди мав велике значення. Обряд похорону складався з численних жертвоприношень, оплакування і моління. Траур мав тривати протягом трьох років. Чиновник під час трауру по батькові або матері звільнявся зі служби і їхав у рідні краї. Приховування ж жалоби за батьком або чоловіком уважалося злочином, який карався стратою. Вдовам заборонялося вступати в повторний шлюб. Матеріал для сьомої групи Кругова порука Китайське суспільство було ієрархічним і пов’язаним круговою порукою. Батько відповідав за сина, сусід — за сусіда і т. д. Кілька століть існувала система «бао цзя», за якою разом зі злочинцем несли відповідальність «сусіди з чотирьох сторін», тому що не донесли на нього владі. Були випадки, коли руйнувалися будинки всіх чотирьох сусідів. Але за китайськими законами приховування злочину близькими родичами не каралося, слуги могли покривати злочини господарів. За таких справ не велося жодного судочинства. А якщо хтось доніс на свого родича або господаря, то на нього самого очікував суд. Матеріал для восьмої групи Ставлення китайців до природи Китаєць завжди вважав себе лише частиною природи і не намагався її підкорити. Щоб бути здоровим, він намагався жити за її ритмами. Наприклад, роботи на полі взимку не проводилися, щоб «не будити заснулу землю». Злочинців страчували не на світанку, як у Європі, а після полудня, коли починав умирати день. Найчастіше їх страта здійснювалася восени, щоб вони померли разом із природою. Китайці завжди жили в гармонії з природою, прагнучи і усвідомлюючи свою єдність із нею. Завдання для обговорення 1) Як давні китайці уявляли призначення людини в цьому світі? 2) Чому китайці називали свою державу Піднебесною імперією? 3) Яку роль повинен був виконувати правитель у державі? 4) Чому його називали «сином Неба»? 5) За яким принципом формувалися державні органи влади? 6) Якою була китайська сім’я? 7) Які функції вона виконувала в суспільстві? 8) Чим давньокитайська сім’я відрізнялася від сучасної? 9) Яким було становище жінки в давньокитайському суспільстві? 10) Порівняйте її становище зі становищем сучасної жінки. 11) Чому в китайських сім’ях існував культ предків? 12) Як ви ставитеся до звичаю «кругової поруки»? 13) Як жителі Піднебесної ставилися до природи? 14) Чому вони намагалися жити в гармонії з природою? 15) Який із китайських звичаїв або яка норма поведінки вас найбільше вразила? Чому? 2. Релігія Стародавнього Китаю Слово вчителя Узагальнюючи матеріал попереднього пункту, можна визначити основні засади світогляду давніх китайців.
Робота з термінами і поняттями Філософія (від грец. «любов до мудрості») — наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та мислення. Конфуціанство — філософське вчення, згодом релігія, яка оголошувала владу правителя священною, а розподіл людей на вищих і нижчих — загальним законом справедливості. Даосизм — філософське вчення, згодом релігія, яка розглядала світ як єдине ціле. Допомагала імператорові управляти суспільством. Повідомлення учнів Учні виступають із повідомленнями про Конфуція. Зразок повідомлення Конфуцій (551—479 рр. до н. е.) Конфуцій народився в місті Лу в благородній, але збіднілій сім’ї. Тому його життя було сповнене страждань і водночас пристрасного бажання вийти в люди і стати гідним і шанованим членом суспільства. Юнаком він багато читав і намагався придбати якомога більше книг. У першу чергу його цікавили традиції та релігії Китаю, стародавні історія та література. Конфуцій довго вчився і у віці 22 років почав навчати сам, невдовзі він став відомим як один із кращих педагогів Китаю. У школі Конфуція діти вивчали чотири дисципліни: мораль, мову, політику і літературу. У віці 50 років Конфуцій розпочав політичну діяльність і незабаром досяг високого становища, але згодом йому довелося піти зі служби. Після цього він подорожував Китаєм протягом 13 років, але так і не знайшов застосування своїм здібностям та ідеям. Потім він знову повернувся на службу, викладав і служив домашнім учителем дітей у сім’ях знатних людей і чиновників. Останні роки Конфуцій провів, записуючи свої думки. Вислови було зібрано в літературний збірник, що одержав назву «Аналекта Конфуція». Конфуцій повчав, що в житті кожна людина, за волею Неба, посідає призначене їй місце. Кожен повинен сумлінно виконувати обов’язки на своєму місці. «Правитель має бути правителем, батько — батьком, а син — сином». Люди не повинні порушувати закони, встановлені Небом, інакше в країні почнуться війни, чвари, безладдя. Найголовніший обов’язок кожної людини — шанувати своїх батьків: годувати їх найкращими стравами, журитися, коли вони хворі, глибоко сумувати, коли вони помруть, доглядати їхні могили і приносити жертви душам батьків. Конфуцій навчав: чим міцніша сім’я, тим міцніша й держава. Після смерті Конфуція його учні записали висловлювання свого вчителя, які вони запам’ятали, і склали книжку. Протягом багатьох віків ця книжка була основним підручником у китайських школах. Діти вчили її напам’ять. Робота з таблицею Учитель демонструє учням таблицю та коментує її. Зразок таблиці Основні положення вчення Конфуці Завдання Спробуйте пояснити афоризми Конфуція. 1) Чого собі не бажаєш, того не роби й іншим. 2) Не будь легкий на слова, не говори недозволеного. 3) Немає слова без відповіді, немає добра без подяки. 4) Якщо припустився помилки, не бійся її виправити. 5) Не забувай минулого, воно — вчитель майбутнього. 6) Молодь мусить удома виявляти повагу до батьків, а поза домом — пошану до старших, серйозно і чесно ставитися до справи, безмежно любити свій народ і товаришувати з добрими людьми. Якщо після цього в молоді ще будуть сили, нехай читає книжки. Запитання 1) Чому вчення Конфуція дуже швидко поширилося по всій території Китаю і лягло в основу нової релігії — конфуціанства? 2) Які з положень учення Конфуція залишаються актуальними і в наші дні? Слово вчителя У VI ст. до н. е. жив філософ Лао Цзи (в перекладі означає «старий філософ»). Він створив учення, яке дістало назву «даосизм», від слова «дао» — дорога, шлях. Лао Цзи повчав, що все живе і неживе проходить однаковий шлях — від народження до зникнення. Людині нічого не потрібно робити: наймудріше — це просто споглядати. Адже у світі все влаштовано розумно й правильно. Людина своєю нерозумною поведінкою може порушити світовий порядок і заподіяти собі зло. Учні Лао Цзи — даоси — закликали людей повернутися в лоно природи й жити простим, невибагливим життям. Вони виступали проти розкошів. Даоси також уславилися як фокусники і чаклуни. Із повчань філософа Лао Цзи Слід зробити своє серце байдужим, твердо зберігати спокій. І тоді все у світі саме змінюватиметься, а нам лишатиметься тільки споглядати. У світі багато різних речей, але всі вони повертаються до свого початку. Повернення до початку називається спокоєм. Той, хто діє, зазнає невдачі. Той, хто чимось володіє,— втрачає, а потім за цим жалкує. Наймудріший не діє і тому не зазнає невдач. Він нічого не має і тому нічого не втрачає. Він просто пливе за течією життя. Завдання 1) Охарактеризуйте головні принципи вчення Лао Цзи і порівняйте їх з ученням Конфуція. Чого в них більше: спільного чи відмінного? Про що це свідчить? 2) Поясніть, чиї ідеї вам більше до вподоби. Чому? 3) Заповніть порівняльну таблицю. Висновок Незважаючи на те, що погляди Конфуція і Лао Цзи мають низку відмінних положень, їхні ідеї мали великий вплив на людей. Кількість прибічників цих філософів зростала, і поступово конфуціанство і даосизм стали національними релігіями. V. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу Робота в групах Учні об’єднуються у дві групи і колективно виконують завдання.
VI. Домашнє завдання 1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника. 2. Підготуйте повідомлення про винаходи давніх китайців, розвиток писемності й освіти, наукових знань, мистецтва у Стародавньому Китаї.
| |
Переглядів: 341 | |
Всього коментарів: 0 | |