Оголошується набір на 2024-2025 н.р. для навчання в дистанційному центрі 'Поруч'
 
Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 9 клас (нова програма)

Урок № 31 Повсякденне життя людей

Урок № 31

Повсякденне життя людей

Мета: сформувати в учнів уявлення про повсякдення життя людей у ХІХ ст.; створити умови для розуміння наслідків урбанізації; проаналізувати зміни, які відбулися у релігійних поглядах людей; визначати вплив суспільства на родинні відносини; розглянути причини й наслідки фемінізму; охарактеризувати мораль суспільства ХІХ ст.; розвивати в учнів уміння порівнювати різні прояви повсякденного життя різних суспільств та верств населення, висловлювати власну думку щодо залежності ступеня розвитку суспільства від рівня освіти.

Обладнання: підручник, стінна карта світу, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: урбанізація, фемінізм, секта, гендерність.

Очікувані результати: учні навчаться: застосовувати та пояснювати на прикладах поняття й терміни; характеризувати мораль суспільства ХІХ ст.; визначати вплив суспільства на родинні відносини; проаналізувати зміни, які відбулися у релігійних поглядах людей; порівнювати різні прояви повсякденного життя різних суспільств та верств населення, висловлювати власну думку щодо залежності ступеня розвитку суспільства від рівня освіти.

І.   Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Два-три учні виступають із повідомленнями про вчених, які працювали у ХІХ ст. Решту робіт потрібно зібрати для перевірки.

Робота в групах

У 60-х рр. ХХ ст. в СРСР тривалий час точилися дискусії за темою, хто важливіший — представники точних наук («фізики») або гуманітарних («лірики»).

Об’єднати учнів у дві групи і запропонувати виписати до зошитів за допомогою підручника (або користуючись знаннями домашнього завдання) для однієї команди представників науки та техніки ХІХ ст., для другої — представників літератури ХІХ ст. Після підготовки представники команд по черзі зачитують (або записують на дошці) прізвища відомих людей ХІХ ст. відповідно до отриманого завдання. Перемагає команда, яка назве найбільшу кількість прізвищ.

Зразок відповіді

«Фізики»: А. Лавуазьє, Л. Пастер, Ж. Ламарк, Г. Мендель, А. Ампер, М. Лобачевський, Р. Майер, Р. Кох, П. С. Лаплас, М. Склодовська-Кюрі, Ч. Дарвін, Дж. Дальтон, Г. Герц, А. Вольта, Г. Лоренц, М. Фарадей, Е. Дюбуа, І. Гал, Дж. Джоуль, Ж. Фуко, Ч. Дарвін, Дж. Максвелл, П. Кюрі.

«Лірики»: Д. Дідро, Вольтер, Ш. Монтеск’є, П. Бомарше, Ж. Расін, Й. Гете, Ф. Шиллер, В. Скотт, Дж. Байрон, В. Блейк, А. Міцкевич, Е. По, Е. Гофман, Ф. Шатобріан, Г. Гейне, М. Лермонтов, Д. Ф. Купер, В. Гюго, У. Теккерей, О. де Бальзак, Стендаль, П. Меріме, Е. Золя, Г. де Мопасан, Е. Гонкур, А. Доде, Ж. Мореас, К. Бальмонт, Ф. Сологуб, Д. Мережковський, А. Рембо, О. Блок, В. Брюсов, В. Соловйов, А. Білий, П. Верден, Ш. Бодлер, П. Валері, С. Малларме, Ч. Діккенс, Г. Флобер, Л. Толстой, Ф. Достоєвський, Т. Драйзер, Дж. Лондон.

III.  Вивчення нового матеріалу

Проблемне запитання

Чому фемінізм виник у середині ХІХ ст.?

План вивчення нового матеріалу

1.   Наслідки урбанізації

2.   Аристократія, буржуазія і пролетаріат

3.   Освіта

4.   Сімейні відносини

5.   Фемінізм

6.   Дозвілля

7.   Релігія

1.   Наслідки урбанізації

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя визначте загальні риси процесу урбанізації.

 

Розповідь учителя

ХІХ ст. стало часом урбанізації. Урбанізація — історичний процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства, що виражається у переважному зосередженні населення, економіки, культури тощо у великих містах, з одного боку, з іншого, — поширення стандартів міської культури і в цілому способу життя на сільську місцевість.

У країнах Західної Європи та Сполучених Штатах Америки активно зростає кількість населення міст, особливо великих. Крім того промислова революція створила умови для проникнення капіталізму в сільське господарство, що привело, з одного боку, до збільшення врожаїв, а з іншого, — до зменшення кількості працівників для вирощування врожаю за рахунок використання техніки. ХІХ ст. також стало часом імміграції до більш розвинутих європейських держав та до США.

Наслідком урбанізації стало бурхливе зростання кількості міст. Проте вони, як і в давні часи, поділялися на райони для багатих і бідних. У будівництві починають використовуватися нові технології та матеріали, що сприяє зростанню міст «угору», розвитку систем водопостачання та каналізації, електричному освітленню та іншим «благам цивілізації». Проте умови життя бідняків залишалися на низькому рівні.

Завдання

Визначте причини розквіту урбанізації у ХІХ ст.

2.   Аристократія, буржуазія і пролетаріат

Розповідь учителя

Становлення індустріального суспільства в країнах Європи та Північної Америки спричинило зміни у соціальній структурі. Виникнення капіталістичних відносин привело до появи нових класів буржуазії та пролетаріату. Проте старі стани ще існували, хоча в їх житті відбувалися суттєві зміни.

Поступово стара аристократія втрачає своє панівне становище в суспільстві і для того, щоб вижити, вона починає пристосовуватися до нових порядків. Частина аристократії опановує фінансові та промислові сфери — вкладає гроші в банки, фінансові операції, бере участь у створенні та розвитку виробництв. Зменшується роль земельних володінь, які перетворюються на капітал. Уявлення про підприємництво, як не аристократичну справу, зникає, представники аристократії часто прагнуть породичатися з представниками буржуазії, керувати справами та очолювати фірми. До кінця ХІХ ст. поняття аристократія ще зберігає свої преференції, проте починає дуже розмиватися.

Промислова революція стала передумовою появи нового класу — буржуазії. Розвиток капіталістичних відносин сприяє розвиткові цього прошарку суспільства, який поступово заступає аристократію і починає брати активну участь в управлінні державою. В останній третині ХІХ ст. формується і «середній клас», до складу якого входять не тільки представники буржуазії, а й люди, які маючи певний соціальний статус та матеріальне становище, повинні заробляти гроші, щоб прожити — це інженери, лікарі, викладачі, чиновники, юристи та державні службовці. Наявність «середнього класу» вважається ознаками стабільності і сприяє подальшому розвитку суспільства.

Становлення капіталістичних відносин у ХІХ ст. призвело і до суттєвого збільшення робітничого класу — пролетаріату. Тільки наприкінці ХІХ ст. кількість робітників збільшилася вдвічі (до 40 млн осіб). Подальший розвиток та ускладнення виробництва потребує наявності кваліфікованих робітників, що спричинює розшарування пролетаріату. Проте кількість кваліфікованих робітників була незначною. Більшість пролетаріату складали робітники, які працювали на фабриках і заводах. Умови праці та життя звичайних робітників (чорноробів) були жахливі. Робочий день тривав до 12 годин, діти та жінки, які працювали нарівні з дорослими чоловіками, отримували на 30—50 % меншу платню, високий рівень травматизму через практичну відсутність техніки безпеки, відсутність соціальних гарантій — усе це характеризувало робітничий клас ХІХ ст. Мізерна платня прирікала робітників жити в бараках та погано харчуватися. Кваліфіковані робітники жили в кращих умовах — вони мали власні будинки або наймали «пристойне» житло, добре харчувалися та намагалися забезпечити майбутнє своїх дітей якісною освітою.

Наприкінці ХІХ ст. відбулися деякі якісні зміни — подекуди робочий день був скорочений до 8 годин, заробітна платня підвищувалася на 60 %, вводилися соціальні гарантії, проте умови життя робітників все ще залишалися незадовільними, що створювало передумови для виникнення конфліктів.

3.   Освіта

Розповідь учителя

У ХІХ ст. суттєво змінилася система освіти, яка вже не могла задовільнити потреб часу. З одного боку, розвиток економіки потребував великої кількості освічених людей, що було неможливим без реформування системи освіти. З іншого боку, у ХІХ ст. змінюється ставлення до дітей, вони перестають розглядатися як «маленькі дорослі». Підвищення життєвого рівня надає можливість більшій кількості людей виділяти кошти для навчання своїх дітей. Також ХІХ ст. стає періодом становлення педагогіки як науки, виникають теоретичні дослідження, з’являються наукові школи та експериментальні методики. Змінюється ставлення держави до освіти і в більшості країн змінюється характер освіти, коли держава бере на себе утримання шкіл та формування програм, змісту та методів навчання, надає йому світського характеру. У суспільстві відбуваються гендерні зміни, жіноча освіта стає більш доступною.

У другій половині ХІХ ст. починає формуватися законодавство про шкільну освіту. Наприкінці ХІХ ст. у Франції, Німеччині, Великій Британії та інших країнах запроваджується безкоштовна обов’язкова початкова освіта. Проте в багатьох країнах середня освіта не мала зв’язку з початковою і була обмежена для простих людей через високу оплату. Основним типом середніх шкіл залишалася класична, гуманітарна школа: гімназії в Німеччині і Росії, ліцеї та коледжі у Франції, граматичні школи у Великій Британії. Незважаючи на посилення ролі держави в системі освіти, у країнах Європи та США існувало багато приватних навчальних закладів. Загалом у системі управління шкільною освітою існувало два напрямки — централізації та децентралізації. Якщо в Німеччині, Франції та Росії існувала чітка адміністративна система управління освітою, то в США та Великій Британії розвивалася децентралізована система, коли за освіту відповідали місцеві органи влади.

Основу системи вищої освіти складали класичні університети, серед яких найпрестижнішими були Кембріджський та Оксфордський університети, Сорбонна, Гейдельберзький університет та інші. У другій половині ХІХ ст. зростає мережа вищих навчальних закладів, передусім інженерно-технічних.

Розвиток освіти в ХІХ ст. сприяв поширенню освіти серед звичайних людей.

Завдання

Порівняйте стан освіти ХІХ та ХХІ ст.

4.   Сімейні відносини

Розповідь учителя

Бурхливий розвиток промисловості, зміни у способах життя, відносинах між людьми, законодавстві суттєво вплинули на сімейні відносини. ХІХ ст. стало поєднанням нових тенденцій у суспільстві з багаторічними традиціями.

Розвиток суспільства, особливо його економічна складова, усе більше змінювали людину. Завдяки розвитку транспорту, зростанню попиту на робочі руки та кваліфікованих працівників зростає індивідуальність людини. Це послаблює родинні зв’язки, руйнує великі патріархальні сім’ї. Зміна у поглядах людини позначається і на сімейних відносинах, коли сім’я стає союзом двох індивідів. Зменшення впливу релігії на людину змінює і сімейні відносини.

У ХІХ ст. необхідність розвитку промисловості призводить до того, що на виробництво активно залучають жінок і дітей, що також впливає на сімейні відносини. Необхідність жити в нетрях і отримання мізерної плати, не сприяє сімейними відносинам. У сільській місцевості сімейні відносини не зазнали суттєвих змін — сім’ї були багатодітними та патріархальними, багато сімей проживали разом.

Збільшення кількості середнього класу та інтелігенції позначилося і на сімейних відносинах — руйнуються «станові» шляхи формування сімей (необхідність створювати сім’ю тільки з представниками свого стану). Нормою стають шлюби між представниками аристократії та буржуазії, інтелігенції й дрібних буржуа. Разом із тим суспільство вороже ставиться до шлюбів із представниками нижчих верств.

Суспільні зміни привели до появи та поширення сімейного законодавства. Прийняття Громадянського кодексу Наполеона у 1804 р. стало переворотом у сімейному праві. Відповідно до законодавства створення сім’ї мало статус громадянського договору, який підтверджувався державою. Це припиняло владу церкви на сімейні відносини і поширювало право на розлучення, майнові права та інше. Наполеонівський кодекс став зразком для інших держав Європи під час впровадження власних законодавчих актів і в тому числі в сімейному праві.

5.   Фемінізм

Розповідь учителя

Боротьба жінок за власні права має багатолітню історію. Передумови цієї боротьби можливо знайти ще в Середні віки, коли жінки у ХІІІ—ХІV ст. висловлювали свої інтерпретації вчення про Ісуса Христа (Ю. Норіджська). І у часи Відродження італійські письменниці порушували питання ставлення до жінок, а філософ К. Агріппа написав Декламацію про благородство і перевагу жіночої статі над чоловічою (за це він був проголошений єретиком).

Зародження руху жінок за власні права, який дістав назву фемінізму відбулося у США та Великій Британії.

Від середини ХІХ ст. у Старому і Новому Світі освічені жінки привілейованого класу стали активно включатися до суспільного життя, вимагаючи політичної рівності. Основні центри боротьби утворилися у другій половині ХІХ ст. у Великій Британії та США. Таким чином англійський термін «суфражизм», що означає виборче право взагалі, увійшов в історію як визначення політичного напрямку у фемінізмі.

Рух суфражисток у США починається від 1848 р., коли відбулася конференція у містечку Сенека Фолз, на якій була прийнята Декларація почуттів. У цій декларації проголошувалися основні цілі суфражистського руху в США. Жінки вимагали повного громадянства, яке мало проявлятися через отримання жінками права голосу під час виборів та їх активної участі в політичному житті.

У своїй боротьбі суфражистки заради привернення уваги громадськості вдавалися до різних способів, навіть екстравагантних: приковували себе до парканів, оголошували голодування, здійснювали терористичні акти тощо.

Активні борці за права жінок почали створювати свої організації. Так, у 1869 р. С. Б. Ентоні організувала Національну асоціацію за виборчі права жінок. Цього самого року штат Вайомінг надав жінкам право голосу, штат Колорадо прийняв аналогічне рішення в 1873 р., а в штатах Айдахо і Юта це відбулося в 1896 р.

У Великій Британії у 1882 р. жінки домоглися права розпоряджатися своєю власністю, а у 1886 р. — права залишати дітей під час розлучення. Проте політичні права отримали тільки в 1918 р.

Незважаючи на посилення руху, становище жінок у Сполучених Штатах Америки та країнах Європи залишалося в багатьох випадках безправним і рух феміністок тільки посилювався.

Робота з документом

Прочитайте уривки з документа та складіть до них запитання.

Декларація почуттів

Уривок 1.

Ми вважаємо самоочевидними такі істини: усі чоловіки і жінки народжені рівними — Господь наділив їх певними невід’ємними правами: до таких належать життя, свобода і прагнення до щастя; для захисту цих прав засновуються уряди, влада яких ґрунтується на підтримці народу.

Уривок 2.

Беручи до уваги повну відсутність громадянських прав у половини населення цієї країни, її соціальну і релігійну неповноцінність, беручи до уваги вищезгадані несправедливі закони, а також те, що жінки відчувають себе ображеними, пригнобленими, обманним шляхом позбавленими своїх священних прав, ми вимагаємо, щоб їм були негайно забезпечені всі права і привілеї, які належать їм як громадянам Сполучених Штатів.

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника, складіть тези доповіді за темою «Фемінізм».

Зразок відповіді

  • Фемінізм (від латин. femina — жінка) — низка рухів та ідеологій, спрямованих на визначення, створення і захист рівних політичних, економічних і соціальних прав жінок.
  • Слово «femіnіsme» запровадив французький теоретик соціалізму Ш. Фур’є на початку XІХ ст.
  • Суфражизм (від англ. suffrage) — право голосу.
  • 1840—1920 рр. — перша хвиля фемінізму.
  • 1848 р. — початок руху суфражисток у США — конференція в містечку Сенека Фоллз, де була прийнята Декларація почуттів (необхідність повноправного громадянства жінок: жінка не тільки мати, але й самостійна особистість, і її відносини з державою повинні бути прямими, а не опосередкованими через чоловіка або дітей).
  • 1869 р. — С. Б. Ентоні організувала Національну асоціацію за виборчі права жінок.
  • 1869 р. — штат Вайомінг надав право голосу жінкам.
  • 1873 р. — штат Колорадо надав право голосу жінкам.
  • 1882 р. — у Великій Британії жінки домоглися права розпоряджатися своєю власністю.
  • 1886 р. — отримання права залишати дітей під час розлучення (Велика Британія).
  • 1896 р. — штати Айдахо і Юта надали право голосу жінкам.

6.   Дозвілля

Розповідь учителя

Зміни в суспільстві у ХІХ ст. привели до змін у формах роботи і появі у людей більшої кількості вільного часу. Хоча це стосувалося в основному представників «забезпечених» станів населення — представників буржуазії, «середнього класу», інтелігенції, чиновників, кваліфікованих працівників та студентів. Дозвілля людини залежало від її соціального статусу.

Ще до початку ХІХ ст. набір світських розваг для вищого і середнього класів включав офіційні й сімейні візити, обов’язково бали протягом зими — головне місце знайомств майбутніх наречених, відвідування театру (жінки сиділи тільки в ложах), гуляння в парках, катання на свята. Усі ці розваги в ХІХ ст. стають все більш відкритими, у наслідування паризьким з’являються публічні бали і маскаради, куди можна було просто купити квиток. Планування столичних і провінційних міст включає бульвари — ними прогулюються, сидять на лавах із книжкою або рукоділлям. ХІХ ст. — це час розвитку салонів, гуртків, товариств різної спрямованості (музичних, літературних, спортивних). Із метою вишукування коштів, у дворянські клуби почали допускати представників інших станів, що допомагало підтримувати в них колишній блиск і пишність. Почалися пошуки більш камерних форм дозвільного проведення часу, набули поширення аристократичні клуби та гуртки за інтересами різних напрямків: художні, літературні, музичні, любителів балету тощо. Центрами в літературно-мистецькому і громадському житті стають літературні салони і гуртки. На літературних зібраннях обговорювалися соціальні проблеми, літературні новинки, читалися твори поетів, письменників, які пізніше стали шедеврами російської та світової літератури.

Активно розвивається спорт. Усе більше уваги приділяється спортивним заняттям — мисливству та верховій їзді, як і колись, але особливо аристократичним вважається до кінця століття лаун-теніс. Характер масового захоплення набуває біг на ковзанах. Стали популярними види спортивних занять, що вимагають великих витрат і спеціально обладнаних майданчиків: великий теніс, кінний спорт. Виникають футбол та баскетбол. У 1896 р. в Афінах відкрилися Перші Олімпійські ігри сучасності.

Дозвілля виходить на вулиці та майдани, вбираючи в себе як народні традиції (ярмарки), так і технологічні новинки — виникають парки атракціонів, деякі з них переїжджають з місця на місце. Поява атракціонів часто нівелювала різницю між станами.

Набувають популярності масові розваги — карнавали й виставки. Великим попитом користувалися лондонські карнавали. А великі виставки збирали глядачів з усього світу. Всесвітні промислові виставки (перша відбулася у Лондоні в 1851 р.) стають центрами демонстрації відкриттів та винаходів. Саме завдяки Всесвітній виставці в Парижі і виникла знаменита Ейфелева башта.

До розваг прагнуть і нижчі стани: найдоступнішими для них виявляються цирк і кінематограф. З’являється естрада в сучасному розумінні цього слова. Актори, які раніше в суспільній свідомості належали до низів суспільства, стають кумирами публіки, і приймати їх у себе тепер стає великою честю. Великим успіхом користуються «живі картини», аматорські вистави.

7.   Релігія

Розповідь учителя

Розвиток науки, філософії, ліберальні реформи та демократичні перетворення у буржуазному суспільстві послабили вплив церкви на людину. У багатьох країнах в останній третині ХІХ ст. приймаються закони про відокремлення церкви від держави, запроваджується світська освіта, цивільні шлюби. Поширюється атеїзм.

Проте релігія зберігає свій вплив на людину ХІХ ст. Католицька церква відновлює свої позиції після падіння імперії Наполеона. У Російській імперії православна релігія має панівне положення офіційної державної релігії. Більшість населення Індії сповідують індуїзм, а Японії та Китаю — буддизм, даосизм, конфуціанство. В Азії іслам посідає провідні позиції. У США релігія продовжує впливати на життя американців.

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Робота з документом

Прочитайте уривок із документа та дайте відповіді на запитання.

Звіт Світового банку про перспективи світової економіки за 2007 р.

Середній клас світового рівня визначається як група населення, здатна купувати імпортні товари високої якості, імпортні машини, здійснювати міжнародні подорожі, а також має доступ і можливості користуватися послугами міжнародного рівня, включаючи вищу освіту.

Запитання до документа

1)  Чи погоджуєтесь ви з визначенням Світового банку?

2)  Чи підходить це визначення для ХІХ ст.? Чому?

Робота з візуальним джерелом

Розгляньте зображення символу фемінізму та поясніть його.

V.  Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

  • зміни ХІХ ст. позначилися на житті людини, суттєво змінивши його. Процеси урбанізації привели до зростання кількості міського населення і змін у житті людей у місті. Капіталістичні перетворення зменшили роль аристократії та змінили соціальні групи в суспільстві;
  • зростання промислового виробництва та лібералізація життя людини привели до змін у системі освіти за рахунок суттєвого втручання держави в освітні процеси;
  • зміни в суспільстві привели до появи більшої кількості вільного часу, що позначилося на дозвіллі людини;
  • суттєво змінюється роль релігії в житті людини під впливом науки, філософії, ліберальних реформ та демократичних перетворень.

Робота над проблемним запитанням

Організувати роботу над проблемним запитанням. Узагальнюючи відповіді учнів, ще раз нагадати їм про розвиток суспільної думки в ХІХ ст.

VІ.   Домашнє завдання

1)  П.: 1, § 28; 2, § 33—34; 3, § 26.

2)  Підготуватися до уроку підсумкового контролю за темами.

 

Категорія: Конспекти уроків із всесвітньої історії 9 клас (нова програма) | Додав: uthitel (08.01.2020)
Переглядів: 431 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: