Оголошується набір на 2024-2025 н.р. для навчання в дистанційному центрі 'Поруч'
 
Головна » Статті » Конспекти уроків для старших класів » Конспекти уроків із зарубіжної літератури 11 клас (нова програма)

УРОК № 13 Тема. А. А. Ахматова й акмеїзм. Поема «Реквієм»

УРОК № 13*

Тема. А. А. Ахматова й акмеїзм. Етапи творчості мисткині. Провідні теми й мотиви ранньої лірики А. А. Ахматової, образ ліричної героїні, конкретність описів, «щоденниковість» і психологізм. Поема «Реквієм» як відображення особистої й суспільної трагедії. Протест проти насильства, біблійні мотиви в поемі. Образ матері. 

Мета. Формувати предметні та ключові компетентності: розкривати художні особливості ранньої лірики Анни Ахматової; давати стислу характеристику акмеїзму; визначати особливості жіночої лірики; розкривати  етапи творчості мисткині; аналізувати поему «Реквієм» як узагальнений портрет народного страждання; визначати роль жанрово-стильової поліфонії та біблійних символів; розкривати глибинний психологізм поеми, роль образу матері; аналізувати літературні явища в контексті доби, у зв’язках з історією літератури й культури.

Обладнання: портрети А. Ахматової та М. Гумільова, «Реквієм» Моцарта, вірш М. Дудіна «Летять роки». 

 Тип уроку: формування нових знань.

 «Ні, не під чужинним небозводом

                                                                                                                       Вирієм я тішила судьбу –

                                                                                                                       Я тоді була з моїм народом,

                                                                                                                       Там, де мій народ, на лихо, був».

А. Ахматова . «Реквієм»

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент                                                                                                                        ІІ. Актуалізація опорних знань                                                                                                           Літературний диктант                                                                                                                                              1.  В російській літературі називають «золотою добою»(період творчості Пушкіна та Лермонтова).                                                                                                                                                  2.  В російській поезії епоху модернізму називають («срібною добою»).                                                       3.  Хронологічні рамки «срібного століття» російської поезії – ( кінець 80-х років  ХІХ  ст. -  20-і роки ХХ ст.).                                                                                                                                                    

4. Доля більшості митців цієї доби (склалася трагічно).                                                                                           

5. Провідними стали три напрями цієї епохи (символізм, акмеїзм, футуризм).                                                

6. В основі поезій символістів лежить (образ-символ)                                                                                          

7.  Акмеїсти ще себе називали (адамістами)                                                                                            

8. Назвіть три найвизначніші події, на вашу думку, у житті О.Блока.                                                                  

9. Ліричний герой поезії «Незнайома» (на початку самотній, в оточенні п’яниць; у ІІ частині людина витончена, здатна відчувати іншого).                                                                          

10. Автор використовує у вірші художні засоби (антитеза, метафора, епітет, рефрен)             

11. «Страшному світові» повсякденності автор протиставляє (Незнайому)                                           

12. Образи – символи у вірші (дачне поселення – бездуховне, буденне місце; Незнайома – символ краси, романтики, високих почуттів).                                                                       Взаємоперевірка.                                                                                                                                          

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку                                                                                                             

ІV. Мотивація навчання                                                                                                                                  «В то время я гостила на земле.                                                                                                                    Мне дали имя при крещенье – Анна,                                                                                              Сладчайшее для губ людських и слуха.                                                                                                  Так дивно знала я земную радость                                                                                                           И праздников считала не двенадцать,                                                                                               А столько, сколько было дней в году…»                                                                                                                   Слова ці належать жінці, поетесі, чию поезію називають «щоденником жіночої душі». Анна Ахматова (Горенко). Вона показала епоху глибоких криз через чутливе сприйняття жінки, яка сподівалася і втрачала віру, помирала і воскресала, билася у безвиході , але все ж шукала шляхи відродження світу. Сьогодні на уроці піде розмова про трагічне, але надзвичайно цікаве життя російської поетеси.                                                                                                                   

V. Опрацювання навчального матеріалу                                                                                   Індивідуальні повідомлення учнів                                                                                                                 1. Повідомлення  учня про А. Ахматову                                                                                                  2. Повідомлення учня про зв'язок поетеси з Україною.

Робота з таблицею « Особливості творчості»

Етапи творчості

І етап - 1900-1917рр.( 1900р. – перші вірші; 1907р.– перший надрукований вірш; 1911р. –  регулярно друкується в московських та петербурзьких виданнях; 1912р. – збірка «Вечір»; 1914р. –  збірка “Чотки”, поема «Біля самого моря»). 

ІІ етап -  1917-1941рр. (1917 – збірка «Біла зграя»; 1921р. –  збірка «Подорожник»; 1936 –1960рр. – поетичний цикл «Таємниці ремесла» 1939-1940рр. – поема «Реквієм» (опублікована – 1988 р.); 1940р. - поетичний цикл «Верба»,  збірка «З шести книг»).  

ІІІ етап - 1941-1966рр.(1940-1945рр. – поетичний цикл «Північні елегії», «маленькі поеми»: «Росія Достоєвського», «П'ятнадцятирічні руки»; поетичний цикл «Вітер війни»; 1940-1962рр. – поема «Без героя»;1942—1944рр. – ліричні цикли «Місяць в зеніті», «З літака»; 1958р. – переклад збірки І. Франка «Зів'яле листя», збірка поезій і перекладів «Вірші»; 1965р. - збірка «Біг часу»).

Провідні теми й мотиви ранньої лірики

Головна тема – кохання під кутом зображення драматичних надломів і розривів почуття, вираження настроїв розчарування, туги та образи; рефлексія над нерозділеним та втраченим коханням.

Індивідуалістичні, занепадницькі мотиви.

Образ ліричної героїні

 Романтична дівчина. Її бентежить кохання в усіх його проявах. Вона намагається  осягнути духовну сутність людини та  прагне переосмислити цінності життя.

Художні особливості

Конфіденційність, камерність, інтимність, конкретність описів, «щоденниковість» і психологізм.

 

Виразне читання поезії А. Ахматової « Дав мені юнь ти сутужную…»

     Бесіда

  • Чи вважаєте ви цю поезію А. Ахматової біографічною?
  • Чи випадковим є звернення героїні до Бога?
  • Ким є для неї Бог? (Високим ідеалом, критерієм оцінки життя).
  • Як побудовано вірш? (У формі діалогу).
  • Які проблеми порушує головна героїня?  (Духовної сутності людини,  сенсу життя).
  • Що,  на  думку  автора,  є  головною  метою  життя? (Здобуття духовного багатства).

     Робота з епіграфом 

     Це епіграф не тільки до нашого уроку, але епіграф до поеми «Реквієм». Він був написаний Ахматовою в 1961 році, коли поема існувала майже два десятки роки.

  • Як ви вважаєте, чому через стільки років поетеса додала до свого твору ці рядки?

    Коментар вчителя. Вона тим самим спростовує звинувачення в невірному відображенні атмосфери і подій тих часів, тому що вона не стороння спостерігачка і свідчить не за чутками і домислами. Поетеса страждала разом зі своїм народом, жила його турботами. Страшне горе торкнулося крилом її особистого життя. У 1921 р. за звинуваченням у контрреволюційному заколоті було розстріляно М. Гумільова (першого чоловіка). Саме 1935 року заарештували її сина Льва Гумільова та чоловіка Миколу Пуніна як учасників «антирадянської терористичної групи». Звісно, то було абсурдне звинувачення. Ахматова особисто зверталася до Сталіна, просила підтримки у своїх друзів. Урешті-решт, сина та чоловіка вдалося врятувати, проте ненадовго. Про ті роки Анна Ахматова згадувала: «У страшні роки єжовщини я провела 17 місяців у тюремних чергах у Ленінграді. Одного разу мене «впізнали». Жінка із голубими очима, яка стояла позаду мене, яка, звісно, ніколи не чула мого імені, раптом збентежено запитала: - А ви це можете описати? І я сказала:- Можу».

Синові, а також тисячам подібних до нього, Ахматова присвятила поему «Реквієм».

«Правда совісті» змушувала поетесу шукати духовний зміст всупереч важким випробуванням, які тоді випали на долю їй і всьому народові. Ці шукання знайшли відбиток у поемі «Реквієм» — найтрагічнішому і водночас найгуманістичнішому творі Ахматової.

 Ознайомлення з поемою А. Ахматової «Реквієм» та її аналіз.

     Поема Ахматової змогла вийти друком в Росії лише 1988 р., коли минуло вже багато часу після смерті її автора. Уперше її надрукувало мюнхенське видавництво у 1963 році. Вірші «Реквієму», написані у 1935—1940-х рр., відтоді жили незвичайним життям — тільки в серцях і в пам'яті людей, яким поетеса колись таємно, пошепки довірила небезпечне «слово» правди про смертну епоху і про живу людську душу, яку не можна вбити. Ахматова спалювала їх.

-  Що надає вступу до поеми історичної конкретики, документальної точності у відтворенні доби? 

- Як у ньому показано зв'язок особистого горя із всенародним стражданням?

- Як розкривається тема плачу за жертвами репресій? Які образи її конкретизують?

-  В яких образах поетеса персоніфікує образ народу? ( в образах матерів і синів.)

- Який  підтекст, крім психологічного, є в представлених у поемі образах матері і сина? (біблійний)

- Проаналізуйте  іпостасі образу жінки, що оплакує близьких. Яке місце займає образ Богоматері?

- Проаналізуйте функції біблійного сюжету у творі.

- Які компоненти композиції відсутні у творі? Чому? (Розв’язка. Тому, що її не було у той історичний момент. Висловлюється надія.)

- Які відомі вам твори інших видів мистецтв, що мають назву «Реквієм»?

 - Чому Ахматова обрала таку назву для свого твору?

Коментар вчителя

     Коли звернутися до тлумачного словника, то прочитаємо, що реквієм – це католицьке богослужіння по померлому, а також траурний музичний твір. У своїх «Записних книгах» Ахматова назвала «Поему без горя» симфонією. З біографії нам відомо, що у 30-40 роки поетеса серйозно займалась вивченням особистості Моцарта та його творчості, особливо «Реквієму». ЇЇ поема – це молитва, звернена до страждальної матері, яка не може змиритися з насильством. 

Прослуховування «Реквієму» Моцарта

  • Який зв'язок між твором Моцарта і твором Ахматової? (Учні вибірково читають вірші).

Паралелі у творчості інших поетів.

  - Як у поемі розробляються теми пам’яті та пам’ятника?

 - Як переплітаються із пушкінськими поезіями? ( В епілозі поеми Ахматова звертається до теми пушкінського «Пам’ятника» . У Пушкіна пам’ятник – це не лише втілення поетичної спадщини, а й символ духовної свободи та добрих почуттів. А  Ахматова, використовуючи символ пам’ятника, намагалась довести, що духовне очищення і воскресіння суспільства можливі тільки за умов відновлення свободи, добрих почуттів і, звичайно, християнських заповідей).

- Хто ще з відомих письменників звертається до теми «Пам’ятника», теми «Заповіту»?(Квінт Горацій, поет доби Октавіана Августа, Т.Г. Шевченко вірш « Заповіт», Шолом-Алейхем «Епітафія»).

VІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа « Мікрофон»

- Який з віршів поеми справив найбільше враження?

Коментар вчителя

     Головною ознакою поезії А. Ахматової, мабуть, є слова, які належать їй: «створювати вишукану красу із «сміття» реальної дійсності, тобто підніматися із землі до зірок, а потім повертатися зорепадом віршів знову на землю». 

     Вірш М. Дудіна – Анні Ахматовій «Летять роки » (Під звуки класичної музики).

VІІ. Домашнє завдання 

  1. Розповідати про життя і творчість Ахматової. 
  2. Вивчити напам’ять вірш А.  Ахматової (за вибором учня).
  3. Індивідуальне: підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Б. Пастернака. 

 

Категорія: Конспекти уроків із зарубіжної літератури 11 клас (нова програма) | Додав: uthitel (09.03.2021)
Переглядів: 347 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: