Учительська світлиця

УРОК 20

Тема. Епічний театр Б.Брехта. Теоретичні засади й художня практика. Б. Брехт – драматург-новатор. Зображення війни як засобу збагачення в драмі «Матінка Кураж та її діти». Ідеї попередження та риси «епічного театру» в п’єсі.

Мета. Формувати предметні та ключові компетентності: розповідати про основні етапи життя і творчості Б. Брехта; розкривати антивоєнну тематику й алегоричний сенс у п’єсі «Матінка Кураж та її діти»; усвідомлювати внесок Б. Брехта у драматургію і розвиток театру ХХ ст. загалом,  висловлювати критичну думку щодо збагачення матінки Кураж за рахунок війни, вияву меркантилізму, прагматизму в людських стосунках; розпізнавати уявні і справжні життєві цінності, висловлювати власне судження щодо цього; критично оцінювати вчинки та висловлювання героїні п’єси Б. Брехта.

Обладнання: підручник, портрет Б.Брехта, видання його творів, презентація за темою уроку, ілюстративний матеріал сцен війни.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Завдання автора п'єси полягає не в тому, 

щоб примусити прозріти у кінці матінку Кураж.

 Автору потрібно, щоб глядач прозрів.

Б. Брехт

ПЕРЕБІГ УРОКУ 

І. Організаційний момент                                                                                                                                        ІІ. Мотивація навчання                                                                                                                                   До теми війни у ХХ сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольда Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. Із його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся ще коли навчався в гімназії.                                                                                                           Саме цій темі присвячений один із найпопулярніших і найвідоміших його творів – драма-пересторога «Матіка Кураж та її діти».                                                                                                         Твір написано про події 30-річної війни, але досліджуються в ній не події історичного минулого, а за задумом автора, актуальне для тих часів питання, про відповідальність пересічних людей за історію. Звичайно, війни починають уряди, але, як доводиться в драмі, часто звичайні люди самі шукають у війні можливості влаштувати своє особисте життя, чим і дозволяють політикам здійснювати будь-які злочинні задуми.                                                     Про це ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.                                                                                      ІІІ. Оголошення теми і мети уроку                                                                                                                ІV. Актуалізація опорних знань                                                                                                Інтерактивна вправа «Чиста дошка»                                                                                              Примітка. «Чиста дошка» – вправа для перевірки знань учнів. На дошці написано декілька помилкових тверджень. Учні по черзі виходять до дошки, обирають одне твердження, знаходять у ньому помилку й усно виправляють її, після чого твердження витирають. Наприкінці вправи дошка має бути чистою. За потреби учитель спрямовує міркування учнів.                                                                                                                                                               Речення на дошці.                                                                                                                             1. Бертольд Брехт – видатний німецький драматург, засновник і теоретик «драматичного театру» (засновник «епічного театру»).                                                                                                    2. Ось як згадує Бертольд Брехт своє дитинство і юнацькі роки: «У народній школі я пронудьгував чотири роки. Під час моєї дев’ятирічної консервації в одній з аугсбургзьких реальних гімназій мені пощастило хоча б якось просвітити моїх учителів. Вони весь час хвалили мене і вірили в мене…» (…мені не пощастило хоча б якось просвітити моїх учителів. Вони весь час говорили про мою схильність до неробства й незалежності).               3. Бертольд Брехт відомий і як поет 1000 віршів, автор найдовшого вірша про кохання.(автор 2000 віршів і найкоротшого вірша про кохання).                                                                   4. У 1928 році була написана і поставлена в Берлінському театрі п’єса «Копійчана опера». Але глядачі не оцінили талант автора і розкритикували цю п’єсу. (П’єса «Копійчана опера» принесла тріумфальний успіх автору на сценах усього світу).                                                                         5. У 1933 р. Брехт емігрував із фашистської Німеччини і протягом чотирнадцяти років жив у США (жив то в Австрії, то у Швейцарії, то у Франції, Данії, Фінляндії, а з 1941 року – в США).                                                                                                                                            V. Опрацювання навчального матеріалу

                 Б. Брехта можна сміливо назвати талановитим німецьким письменником, теоретиком мистецтва, театральним і суспільним діячем.

Творча спадщина Брехта не втрачає своєї популярності з часом. Наприкінці століття, відзначеного печаткою його могутнього таланта й чарівністю самобутньої особистості, п’єси драматурга – новатора як і раніше ставляться на сценах усього світу, за популярністю він поступається лише Шекспіру. Театри всього світу ставлять його п’єси , відкриваючи в них все нові сторони, які приваблюють глядачів. У наш час постановка Брехтівських п’єс – такий же іспит на зрілість для театральної трупи, як трагедія Шекспіра або комедія Мольєра.

Складання схеми «Сучасний театр – епічний театр» 

Бертольд Брехт заснував теорію та практику епічного театру. Провідним напрямом у німецькій драматургії 20-х років ХХ ст. був експресіонізм, який, за словами Брехта, «проголосив визволення людини і не здійснив його». Митці – експресіоністи виступали проти війни і крові. Брехт підняв питання про створення «бойового мистецтва» – мистецтва, що змусило б людину визначити власну позицію в житті. Глядач повинен думати, аналізувати, приймати рішення, тоді як роками народ привчали не думати, а лише виконувати накази. Брехт розрізнив два види театру: драматичний («аристотелівський») і епічний.

 Ознаки «епічного театру», сформульовані Брехтом у 20-х роках ХХ століття. ( В основі – розповідь про дію.  Зображується саме буття, загальні закономірності.  Глядачі в позиції спостерігача, що змушує замислитися над подіями. Характерний інтелектуально-аналітичний початок.  Використання нетрадиційної поетики (притчевість, «ефект відчуження»)).                                                                                                                                               «Епічний театр» Брехта дав можливість змусити глядача аналізувати те, що відбувається на сцені, зробив його активним учасником дії. І це одне із головних досягнень «епічного театру».                                                                                                                                                   Гронування «Риси епічного театру у п’єсі»                                                                                     (Викладення змісту на початку кожної картини; запровадження зонгів, які коментують дію; широке використання розповіді; поєднання частин, епізодів без їхнього злиття; параболічність; ефект «відчуження»).                                                                                                        Бесіда                                                                                                                                                                       - Що визнаєте про Тридцятилітню війну?                                                                                              - Чому саме до цього періоду німецької історії звернувся драматург?                                                           - Чому діти матінки Кураж, які виросли в однакових умовах, такі різні за своїми переконаннями і діями? У чому вони схожі на матір, а в чому-ні?                                                                   - Дайте характеристику синів матінки Кураж: Швейцеркаса й Ейліфа (їхнє місце під час війни; пригадайте як вони загинули).                                                                                                        -  У чому полягає символізм німоти доньки матінки Кураж Катрін?                                                          - Від чого застерігав Брехт у своїй драмі?                                                                                                           - Чи була загибель дітей матінки Кураж випадковою?                                                                                 - Чому Брехт не зобразив прозріння героїні?                                                                                                         VІ. Підбиття підсумків уроку                                                                                                                  Інтерактивний прийом «Мікрофон»                                                                                                         Завершіть речення: «П’єсу «Матінка Кураж та її діти» вважають твором-пересторогою …».            Робота з епіграфом                                                                                                                                             - Як ви розумієте слова Б. Брехта?                                                                                                                    

,

VІІ. Домашнє завдання.                                                                                                                        Прочитати оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Самостійно опрацювати біографічні відомості про життєвий і творчий шлях Генріха Белля.

Індивідуальне завдання: підготувати історичну довідку про походження вислову Сімоніда Кеоського: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ми всі полягли тут,  бо так звелів нам закон».