Учительська світлиця

Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблене розуміння основних тенденцій мистецького розвитку першої половини XX ст.; знання понять «футуризм», «кубізм», «дадаїзм», «експресіонізм», «імпресіонізм», «сюрреалізм», «неоромантизм» та їхніх характерних ознак; навички визначення течій); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в парі та в колективі; інформаційні: навички роботи з підручником та вміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти, естетичний смак, світогляд).

Тип уроку: урок розвитку усного та писемного мовлення.

Основні терміни та поняття: футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, імпресіонізм, сюрреалізм, неоромантизм.

Обладнання: підручники, словники літературознавчих термінів, репродукції та видання творів різних течій мистецтва (зокрема, літератури), портрети представників літератури першої половини ХХ ст.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Учитель. Перша половина ХХ ст. у літературі — це активний пошук митцями нових способів самовираження, нових шляхів відтворення подій і думок. Одні письменники прагнули відтворювати життя у звичних для сприйняття формах, реалістично й без прикрас, інші — через метафоричність та алегорію передавати суперечливу сутність людини, яка намагається пояснити світ та своє місце в ньому. Зміни у розумінні дійсності, у системі ціннісних пріоритетів та у сприйнятті самої «людської природи» сприяли змінам у художньому мисленні. Саме про такі зміни ми дізнаємося сьогодні.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Евристична бесіда

♦ Як ви розумієте слова О. Блока, який писав про початок ХХ ст.: «Утрачено рівновагу між людиною і природою, між життям і мистецтвом, між наукою і музикою, між цивілізацією і культурою»?

♦ Із чим ви асоціюєте культуру початку ХХ ст.?

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— Давно відомо, що форми художнього зображення розвиваються не за законами історії, а за законами мистецтва, кожен митець створює власний, неповторний художній світ. У літературі ХХ ст. є те, що об’‎єднує,— любов до людини, уболівання за її долю, прагнення захистити і духовний світ людини, і світ узагалі. Свобода творчості сприяла виникненню нових літературно-мистецьких течій нереалістичного спрямування: імпресіонізму, естетизму, сюрреалізму, символізму, експресіонізму та інших, сукупність яких називають модернізмом.

2. Робота з теоретичним матеріалом підручника та літературознавчими словниками (робота в парах; запис до зошитів).

♦ Опрацювати матеріал підручника та літературознавчих словників за запропонованою темою. Тезисно оформити та записати основні положення опрацьованого матеріалу Звернути увагу на літературні течії ХХ ст.

3. Цитування занотованих тез

4. Робота в малих групах

♦ Підготувати презентацію відповідної літературної течії з використанням фрагментів творів різних течій літератури та портретів митців (кожна з груп готує презентацію однієї течії).

5. Презентаця результатів роботи груп

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»

♦ Доберіть слова-асоціації до опрацьованого на уроці матеріалу.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Занотувати опрацьовані терміни до словничка, уміти їх пояснити.

2. Індивідуальне (2-3 учні): підготувати повідомлення про життя, творчість та про романтичну концепцію кохання у прозі О. Купріна (бажано — із використанням мультимедійних засобів)

ДОДАТОК ДО УРОКУ № 2

Футуризм (у перекладі з латин. — майбутнє) — одна з течій модернізму в літературі початку XX ст., принципами якої є руйнування норм морфології та синтаксису, звуконаслідування, використання образів-символів тощо. Футуристи закликали «додушити» буржуазну культуру, «скинути з пароплава сучасності» класиків, творити нову мову й нову літературу. Футуризм започаткував італійський письменник Ф. Марінетті. У Росії футуристами були В. Хлєбников, В. Каменський, брати Бурлюки, В. Маяковський, в Україні — М. Семенко.

Кубізм, кубофутуризм. Прагнучи привернути до себе увагу, групи футуристів вигадували собі різні назви: в Англії з’‎явилися вортицисти й імажиністи, у Франції — кубісти, пароксисти, симультаністи та ін. У живописі та скульптурі кубісти намагалися створити образи, які б розкладалися на геометричні фігури чи складалися з них.

Дадаїзм (у перекладі з фр. — дитячий іграшковий коник, перен. — дитячий белькіт) — авангардистська течія в літературі та мистецтві Західної Європи початку XX ст., що сповідувала нігілізм та антиестетизм. Дадаїсти зводили літературу до безглуздих словосполучень і звуків (дитячого белькіту), живопис — до колажів із клаптів кольорового паперу, примітивних дитячих малюнків. До цієї течії належали французькі поети Т. Тцара, Л. Арагон, П. Елюар, німецький поет Р. Гюльзенбек.

Експресіонізм (у перекладі з фр. — вираження) — одна з течій авангардизму, підґрунтям якої є філософія інтуїтивізму А. Берґсона, згідно з якою мета мистецтва — не відображення дійсності, а вираження її неповторного авторського бачення. Для експресіоністів є характерним лірико-суб’‎єктивне осмислення дійсності. Виник у Німеччині й Австрії.

Імпресіонізм — художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.

Сюрреалізм (у перекладі з фр. — надреалізм) — одна з течій модернізму, що виникла у Франції. Ґрунтується на філософії інтуїтивізму, східних містико-релігійних ученнях та фрейдизмі. Сюрреалісти закликали звільнити людське «Я» від «пут» матеріалізму, логіки, моралі, традиційної естетики. На їхню думку, митцеві слід спиратися на досвід несвідомого вираження духу — сни, галюцинації, марення, щоб проникнути по той бік людської свідомості, осягнути безкінечне й вічне До групи сюрреалістів належали письменники Ф. Супо, Р. Дено, Т. Тцара та ін.