Повний текст твору

Блажен той муж, воістину блажен,
котрий не був ні блазнем, ні вужем.

Котрий вовік ні в празники, ні в будні
не піде на збіговиська облудні.

І не схибнеться на дорогу зради,
і у лукавих не спита поради.

І не зміняє совість на харчі,—
душа його у Бога на плечі.

І хоч про нього скажуть: навіжений,
то не біда,— він все одно блаженний.

І між людей не буде одиноким,
стоятиме, як древо над потоком.

Крилаті з нього вродяться плоди.
і з тих плодів посіються сади.

І вже йому ні слава, ні хула
не зможе вік надборкати крила.

А хто від правди ступить на півметра,—-
душа у нього сіра й напівмертва.

Не буде в ній ні сили, ні мети,
лиш без'язикі корчі німоти.

І хто всіляким ідолам і владам
ладен кадити херувимський ладан.

той хоч умре з набитим гаманцем,—
душа у нього буде горобцем.

Куди б не йшов він, на землі і далі,
дощі розмиють слід його сандалій.

Бо так воно у Господа ведеться —
дорога ницих в землю западеться!
 

Аналіз та символіка: Ідея праведного буття

1. Біблійні мотиви та паралелі

Твір Костенко є переспівом (стилізацією) першого псалма царя Давида зі Святого Письма, який також протиставляє праведника грішнику. Ліна Костенко актуалізує цей мотив, переносячи його у реалії сучасної історії та моралі. Ключова біблійна ідея — благословення праведного та неминуча загибель злого — зберігається.

2. Образ праведного мужа (Добра)

• Моральна чистота: Праведник — це той, хто не був «ні блазнем, ні вужем» (відмова від лицемірства та підступності) і не йде «на збіговиська облудні».
• Стійкість: Він «не схибнеться на дорогу зради» і не продасть «совість на харчі».
• Божа опіка: «Душа його у Бога на плечі» — метафора, що означає повний захист і благословення вищих сил.
• Символ «Древо над потоком»: Це центральний символ праведника. Дерево, посаджене біля води, завжди має життєву силу, воно стійке, плодоносить. Його «крилаті плоди» — це його добрі справи, творчість, моральний вплив, які дають початок новим «садам» (продовження його праведної справи).

3. Образ лукавого (Зла)

• Моральна деградація: «Хто від правди ступить на півметра,— душа у нього сіра й напівмертва». Костенко підкреслює, що навіть невелике відхилення від істини веде до духовної смерті.
• Символ «горобець»: Душа того, хто «ладен кадити херувимський ладан» ідолам і владам (тобто прислуговувати неправді), стає мізерною, нікчемною, як горобець, хоч він і «умре з набитим гаманцем».
• Німота та безсліддя: «Без'язикі корчі німоти» в душі символізують відсутність власного голосу, гідності, совісті. Його земні сліди «дощі розмиють» — його життя марне і не залишить після себе нічого доброго.
• Фінал: «Дорога ницих в землю западеться!» — це неминучий, біблійно визначений фінал для тих, хто обрав зло і лукавство.

Вікторина (14 питань, PISA-формат)