Учительська світлиця

Речення, що складається з двох або більше простих речень, об'єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією, а також за допомогою сполучників, сполучних слів або без них.

Поєднання підмета та присудка (або один головний член речення), яке є обов'язковим для кожного простого речення у складі складного.

Складне речення, частини якого рівноправні за змістом і зв'язані сурядними сполучниками (і, та, а, але, проте, зате, однак, або, чи, то, ні...ні, ані...ані тощо).

Сполучники, що з'єднують рівноправні за змістом частини складного речення (єднальні, протиставні, розділові).

Розділовий знак, який ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони не мають спільного другорядного члена речення, вставного слова чи спільного підрядного речення.

Складне речення, в якому одне просте речення (головне) підпорядковує собі інше (підрядне), приєднуючись до нього за допомогою підрядних сполучників або сполучних слів.

Частина складнопідрядного речення, від якої ставиться питання до підрядного речення.

Частина складнопідрядного речення, яка залежить від головного і відповідає на певне питання, пояснюючи або уточнюючи його.

Слова, які приєднують підрядні речення до головних, не будучи членами речення (що, щоб, як, коли, доки, тому що, хоч, якщо тощо).

Відносні займенники та прислівники (хто, що, який, чий, котрий, де, куди, коли, як, чому), які приєднують підрядні речення і є членами речення у підрядній частині.

Розділовий знак, що відокремлює підрядне речення від головного, а також одне підрядне від іншого.

Підрядні речення, які відповідають на питання непрямих відмінків і пояснюють дієслова мовлення, мислення, почуття, а також іменники або прислівники в головному.

Підрядні речення, які відповідають на питання який? чий? котрий? і стосуються іменника, займенника або субстантивованого слова в головному реченні.

Підрядні речення, які відповідають на питання обставин (як? коли? де? чому? з якою метою? за якої умови? тощо) і пояснюють дію або ознаку, про яку йдеться в головному.

Підрядні обставинні речення, що вказують на час дії (коли? відколи? доки?).

Підрядні обставинні речення, що вказують на місце дії (де? куди? звідки?).

Підрядні обставинні речення, що вказують на причину дії (чому? з якої причини?).

Підрядні обставинні речення, що вказують на мету дії (для чого? з якою метою?).

Підрядні обставинні речення, що вказують на умову, за якої відбувається дія (за якої умови?).

Підрядні обставинні речення, що вказують на умову, яка суперечить дії, але не перешкоджає їй (незважаючи на що? всупереч чому?).

Підрядні обставинні речення, що вказують на спосіб або ступінь виконання дії (як? яким способом? якою мірою?).

Підрядні обставинні речення, що вказують на порівняння (як? подібно до чого?).

Підрядні обставинні речення, які вказують на наслідок дії з головного речення (так що).

Складне речення, частини якого поєднуються в одне ціле лише за змістом та інтонацією, без використання сполучників чи сполучних слів.

Розділовий знак, який ставиться між частинами безсполучникового речення, що виражають одночасність, послідовність подій або перелік фактів.

Ставиться між частинами безсполучникового складного речення, якщо вони є поширеними, мають свої розділові знаки або віддалені за змістом.

Ставиться, якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої; вказує на причину дії, про яку йдеться в першій частині.

Ставиться, якщо друга частина вказує на наслідок дії з першої; висновок; швидку зміну подій; протиставлення змісту частин; порівняння.

Складне речення, частини якого з'єднані між собою одночасно різними видами зв'язку: сурядним, підрядним і/або безсполучниковим.