Учительська світлиця

Граматична категорія, яка вказує на характер перебігу дії в часі: її завершеність/незавершеність, одноразовість/повторюваність.

Вказує на завершеність дії, її результат, досягнення мети або початок/кінець дії (відповідає на питання "що зробити?").

Вказує на незавершеність дії, її тривалість, повторюваність, процес без зазначення результату (відповідає на питання "що робити?").

Два дієслова з однаковим лексичним значенням, що відрізняються лише видовим значенням (одне ДВ, інше НВ).

Утворення дієслова доконаного виду від дієслова недоконаного виду шляхом приєднання префікса (напр., *писати* → *написати*, *робити* → *зробити*).

Утворення дієслова недоконаного виду від доконаного виду за допомогою суфіксів (напр., *повторити* → *повторювати*, *запитати* → *запитувати*).

Зміни приголосних або голосних у корені дієслова при творенні видової пари (напр., *збирати* → *зібрати*, *ловити* → *піймати*).

Утворення видової пари за рахунок зміни основи дієслова, що часто супроводжується суфіксацією або чергуванням (напр., *ловити* → *піймати*, *брати* → *взяти*).

Утворення видової пари від різних коренів або основ, які історично не пов'язані (напр., *брати* → *взяти*, *говорити* → *сказати*).

Зміна місця наголосу в дієслові, яка в окремих випадках може розрізняти видові форми.

Дієслова, які мають лише одну видову форму (або тільки ДВ, або тільки НВ).

Одновидові дієслова, які означають тривалу, повторювану дію і не мають форм доконаного виду (напр., *спати, сидіти, хворіти, розмовляти*).

Одновидові дієслова, які означають одноразову завершену дію або її початок/кінець, і не мають форм недоконаного виду (напр., *віддячити, народитися, забути, вибухнути*).

Дієслова, які в різних контекстах можуть виступати як у доконаному, так і в недоконаному виді (зазвичай іншомовного походження або з суфіксом -ува-/-юва-, напр., *телеграфувати, атакувати, гарантувати, веліти*).